Близький Схід знову нагадує, наскільки крихким буває будь-яке перемир’я.Ще кілька днів тому всі говорили про шанс на деескалацію між США та Іраном. Сьогодні вже маємо нові атаки на судна в Ормузькій протоці, взаємні удари, погрози та різке підвищення рівня небезпеки для міжнародного судноплавства.Ормузька протока не є просто вузькою смугою води на карті. Це одна з найважливіших транспортних артерій світу. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та зрідженого газу. Будь-яка нестабільність тут майже миттєво впливає на ціни на енергоносії, страхові тарифи, логістику і, зрештою, на економіку багатьох держав.Паралельно загострюється ситуація й у Лівані. Попри підписану рамкову безпекову угоду між Ізраїлем і Ліваном, “Хезболла” відкрито відмовилася її визнавати. Уже почалися заворушення, а ізраїльські військові заявляють про готовність залишатися в зоні безпеки доти, доки угруповання не буде роззброєне.Це ще раз показує просту закономірність. Підписати документ набагато легше, ніж змусити всіх учасників конфлікту його виконувати. Якщо хоча б одна сторона бачить війну як інструмент досягнення своїх цілей, жоден папір сам по собі миру не гарантує.Для України це також важливий сигнал. Світ стає дедалі менш передбачуваним. Осередків напруженості більшає, а увага провідних держав розподіляється між кількома кризами одночасно.Саме тому нам не можна розраховувати лише на міжнародні домовленості чи чужі гарантії. Найкращою гарантією безпеки були й залишаються сильна армія, сучасні технології, власне виробництво зброї та єдність українського суспільства.Світ поважає тих, хто здатен захистити себе. І ця істина сьогодні звучить актуальніше, ніж будь-коли.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)