Читаю резонансні дописи про ядерну війну, перемир’я, про те, хто кого переграв: Трамп Іран чи Іран Трампа.Як на мене, нічого ще не завершилося.І я навіть не впевнений, що ми бачимо початок кінця.Бо проблема не в тому, що хтось один «неадекватний».Проблема в тому, що у великій політиці людей із завищеним его, викривленим сприйняттям реальності й небезпечними амбіціями завжди більше, ніж хотілося б.Скажу непопулярну річ:для очільників держав давно варто було б запровадити жорсткі вікові обмеження.Бо коли до влади, амбіцій і відриву від реальності додається ще й старечий маразм, наслідки вимірюються вже не рейтингами, а війнами.У політиці майже ніколи немає чистого білого й чорного.Але є закономірність, яка працює майже безвідмовно:Коли одна людина править понад 10 років, це вже системний ризик як для власної країни, так для сусідів та світу.Бо влада без обмежень рано чи пізно переконує людину, що вона незамінна.А коли правитель починає вірити у власну незамінність, держава стає заручником його психіки.Є одна проста істина, яку людство вперто не хоче засвоїти:Якщо ти любиш свій дім,це не означає, що маєш спалити дім сусіда.Якщо ти любиш свій народ,це не означає, що всі інші народи - нікчемні.Якщо ти поважаєш себе,це не означає, що можна зневажати інших.Іран, керований диктатурою радикального ісламізму, роками погрожує знищенням Ізраїлю та прагне отримати ядерну зброю.Росія так само відкрито заперечує право України на існування.Механізм один і той самий.Коли режим десятиліттями живе без стримувань, він неминуче переходить від внутрішніх репресій до зовнішньої агресії.Тому не варто дивитися на нинішні події як на окремий конфлікт.Це не про Трампа. Не лише про Іран. Не лише про Ізраїль.Це про стару хворобу людства:коли занадто довга влада, фанатизм і безкарність зливаються в одне ціле, починаються великі війни.А далі…робіть висновки самі.Підтримати | Сайт |ПідписатисяєППО (Android | iOS)Флюгер (Android | iOS)