Хтось буде тремтіти в темряві під гнітом льодової ворожнечі,чекати, коли морська хвиля ознаменує кінець симфонії;Хтось назавжди залишиться полоненим мандрівок уві сні,блукаючи у чужому краю в очікуванні зустрічі, якій не судилося трапитися.Якими б не були ваші благання -якими б не були ваші жертви,вони не розірвуть вузи, що стискають вам горло.»«То невже мрія, до якої ви прагнете, -це відмова від затаєного трепету в глибині серця?Невже ви хочете знову зануритисяу нескінченну вічність,здійснюючи насильство заради брехливих обіцянок?Якщо так -»«Відкиньте все. Повстаньте.Занурте крила в бруд,Нехай бажання, що палає в грудях, розквітне полум'ям.Жадайте. Моліться.Віддайте світ у руки його мешканців,Нехай блиск усіх народів затьмарить сяйво небес.Співайте. Вигукуйте.Даруйте силу смертним,Нехай спис місячного світла прониже безумство творця.Простягніть руку до незаплямованого світанку,Нехай народи більше не просять дозволу на існування.Підніміть голови до зірки, що сповіщає зорю,Дозвольте мені вести вас під нове небо.»«Навіть правителі, ворожі любові,Одного разу здригнуться.І коли їхній покрив буде зірвано,Світ побачить новий ранок.»