🇪🇸🇪🇸 | На дворі був 1997 рік, весна. Роберто Карлос не так довго грав у «Мадриді», перший сезон, але вже встиг зрозуміти, куди він переїхав після періоду в «Інтері».Класіко, «Камп Ноу». Два місяці до того. На адресу бразильця летять масові расистські образи. Пізніше, у квітні, Роберто вирішив про це поговорити:«Коли ми грали у Барселоні, я отримував м'яч, і публіка робила деякі речі... імітувавши макаку, мавп. В інших містах, де ми грали, ніде не мали цієї проблеми. Роблю висновок, що це єдине місто Іспанії, що має проблеми з расизмом». Не дивлячись на все це, в Барселоні проблему визнавати не стали, навпаки, Карлос став ворогом. Наступного дня до журналістів вийшов Жузеп Гвардіола:«Цей чоловік говорить багато, занадто. Він не знає ні цих вболівальників. Він тут замало місяців, щоб говорити ці речі». Але це не найгірше. Потім «Камп Ноу» зустрічав Роберто Карлоса расистськими плакатами, які дозволили і пронести, і повісити. Наприклад:«Макака-альбінос, без дівчини». Вигуки також були, не поодинокі:«Роберто Карлос, йо*аний шимпанзе». І цим не закінчилося. Кидання предметів, неможливість банально подати кутовий, і навіть вандалізм: на автівці Роберто вирізали надпис «Макака».Після цього всього Роберто Карлос був близький до швидкого відходу з «Мадрида», однак в тому ж сезоні була виграна Ла Ліга з Фабіо Капелло, а через рік і Ліга чемпіонів, потім ще одна, і ще одна.@elfutbolico