​​#хвилинкадизайнераТовариство, вітаю вас! Отже, обіцяні кількома постами раніше думки про те, що треба робити дизайнеру в команді/компанії, аби бути, як мінімум почутим, а як максимум — діставати вплив на бізнес-рішення та стратегії подальшого розвитку продукту.На ці роздуми мене наштовхнув інший допис, що належить Вові Сафонову, який він опублікував на своєму Substack. І до речі, я дуже радію, що все дедалі більше людей, які продукують контент, обирають цю платформу! Це означає, що чим далі, тим більше сенсу завести там обліковий запис і підписатися, зокрема, і на мій блог! 😉У своєму дописі Вова зі швидкістю буревію проходиться відомою проблемою, коли дизайнер продукту, який має начебто допомагати вести бізнес і компанію до світлого майбутнього, проте перетворюється на сервіс функцію, що забезпечує естетику, або ж на двигун пікселів. Зрештою, він/вона просто потопає в закритті запитів і погодженні рішень. Також стисло, але по суті Вова розповідає, чому так відбувається, а також які це має наслідки. Повністю допис Вови тут.Далі Вова фантазує на тему, що із цим робити, як не допустити чи виправити таку ситуацію. Й ось тут мені захотілося суттєво доповнити його пост, зробити його більш практичним і надати конкретні приклади з практики. Що означає «розмовляти мовою бізнесу» і як це виглядає насправді? Що треба знати, аби переконати основних стейкхолдерів у власних рішеннях? Як, зрештою, дістати довіру керівництва? Про все це й більше за посиланням.