Галина Васильченко

Підтримка ветеранів після повернення - наш обовʼязок. Один із кроків зроблено: 26 лютого 2026 року набрав чинності Закон №4563-IX “Про ветеранське підприємництво”.Цей закон створює рамку: офіційно визначає, що таке ветеранське підприємництво, хто може отримати статус суб’єкта ветеранського підприємництва, як цей статус надається/втрачається, і як держава має вибудовувати політику підтримки. У законі також є окремі, досить конкретні речі:▪️Надання грантів, кредитів, поворотної та безповоротної фінансової допомоги.▪️Єдиний державний портал та організація навчань.▪️Право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону.▪️Знижені ставки зборів за реєстрацію інтелектуальних прав власності.Але в повному обсязі закон поки не може працювати. Бо більшість інструментів підтримки з цього закону зав’язані на підзаконні акти й гроші.1. Потрібні рішення уряду. Закон прямо зобов’язує Кабмін: ухвалити необхідні нормативні акти, а також розробити й затвердити державну цільову програму підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки і передбачати її фінансування в бюджеті. Без цього закон лишиться правильним наміром, але не сервісом для ветеранів.2. Податкові стимули не виникають самі по собі. Для того, щоб закон запрацював повноцінно, потрібні зміни до Податкового кодексу — а отже, будь-які податкові пільги/особливі режими потребують окремого законопроєкту і чіткої фінансової моделі (скільки це коштує бюджету і чим компенсується).І тут знову ми впираємось у МВФ.Логіка МВФ зазвичай така: розширення пільг вимагає бази оподаткування. Тож нам доводиться обґрунтовувати усі пільги, хоча беззаперечно вони повинні бути, тим паче у випадку із бізнесом ветеранів.Цей закон потрібен — бо він визнає ветеранський бізнес як окремий напрям державної політики. Проте без підзаконки, бюджету і змін до суміжних законів усе працюватиме фрагментарно. Також я з колегами ще у 2022 році зареєструвала зміни у Митний та Податковий кодекси щодо звільнення від оподаткування ввезених з-за кордону автомобілів для учасників бойових дій. Це крок до відновлення справедливості. Адже військові просто не мали можливості купити авто, будучи на передовій, поки всі решта скористались такою пільгою навесні 2022 року. Ці законопроєкти досі навіть на розгляд в комітет не виносять🥲 Тому боротимуся і далі за важливі ініціативи. Ми зобовʼязані шанувати внесок наших військових і забезпечити справедливість!

У звіті МВФ, до речі, ще багато акцентів, на які варто звернути увагу. Ось кілька дуже важливих, на мою думку👇🏻1. МВФ закладає сценарій завершення війни. МВФ вперше настільки відкрито заклав у програму сценарій завершення війни. У звіті прямо вказано, що програма буде “негайно перекалібрована у разі успішних мирних переговорів”. 2. Демографія визнана “макрокритичним ризиком”.Відтік населення та брак робочої сили Фонд розглядає не просто як соціальну проблему, а як головну загрозу для зростання ВВП. Звіт натякає, що навіть за умови великих інвестицій економіка може стагнувати, якщо не буде створено умов для повернення мігрантів. Це стає не менш важливим фактором, ніж ситуація на фронті.3. Жорстке “ні” друку грошей. Бюджет має фінансуватися реальними ресурсами (податки/внутрішні запозичення/зовнішня допомога), а не емісією. Щоб не прискорювати інфляцію.4. Криптовалюти виводять із тіні. У звітах МВФ дедалі частіше фігурує вимога щодо регулювання ринку віртуальних активів. Фонд бачить у неврегульованій крипті величезний ризик для виведення капіталу і наполягає на імплементації європейських правил, щоб оподатковувати ці операції.5. Скорочення частки держави в економіці. Незважаючи на війну, МВФ жорстко вимагає продовження приватизації та реформи корпоративного управління державних підприємств. Фонд бачить проблему в тому, що держава стала занадто великим гравцем в економіці, що створює корупційні ризики та вбиває конкуренцію.6. Акцент на антикорупції. У комунікації МВФ.Антикорупційні заходи стоять серед ключових реформ. Це сигнал: довіра = гроші = інвестиції.  7. Децентралізація енергетики. Серед пріоритетів програми прямо називають реформу енергетичного сектору/ринку. МВФ дивиться на енергетику як на фундамент макростабільності, а не як на окрему галузь.  Посилання на повний звіт: https://www.imf.org/en/-/media/files/publications/cr/2026/english/1ukrea2026001-source-pdf.pdf

Що ухвалили у Верховній Раді цього тижня? Найважливіше:№14023 — спрощення форми Актів виконаних робітДвосторонні акти стають необовʼязковими. Якщо первинний документ не містить підпису, посади та прізвища зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) – це не буде порушенням. Тобто менше санкцій з боку Податкової. Законопроєкт дозволить зекономити ~20.2 млрд грн та підвищити продуктивність бізнесу.№13646 — зміни щодо соціального захисту військових базової військової служби (раніше строкової)Посилення соціальних, трудових та пенсійних гарантій до, під час та після служби. В законопроєкті передбачені відпустки, забезпечення з боку держави, повернення на попередню посаду та грошова підтримка. Також врегульовано виплати родинам безвісти зниклих та загиблих військових у сумі 15 млрд грн.№13037 — зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ: про дисципліну, а також запобігання/протидію дискримінації й сексуальним домаганням.Зобовʼязує командирів реагувати на випадки дискримінації й сексуальних домагань, покращує процедури розслідувань, а також гарантує безпеку тим, хто повідомляє про порушення. ​​Це важливий крок в протидії сексуальним домаганням в армії.№14303 — зміни щодо одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану через війну: для працівників критичної інфраструктури, держслужбовиць/держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування.Оновлення правил і підстав для виплат допомоги. Закон врегулює виплати для тих, хто ризикує життям та спростить отримання коштів.№14166 (перше читання) — зміни щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.Музей Революції Гідності — це місце, де ми вшановуємо людей і бережемо пам’ять про події, які змінили Україну. Законопроєкт дає спеціальні умови, щоб зняти багаторічні процедурні блоки й рухати будівництво далі!

Коли Україна вступить до ЄС?Останнім часом в інфопросторі обговорюється 2027 рік як можлива дата вступу України до ЄС. Та наскільки це реалістично?За звичайних умов, вступ країн до ЄС тягнеться роками. Наші умови важко назвати звичайними. Для України вступ до ЄС – це ще й певною мірою безпекові гарантії, а просування в реформах важливе для довіри громадян та мотивації. В наших інтересах йти пришвидшеним процесом вступу. Проте бути ретельно підготованими, щоб не створити проблем ні собі, ні ЄС.Є кілька факторів, які маємо брати до уваги:1. Рішення про вступ мають підтримати всі 27 країн ЄС. Кожна з них потенційно може заблокувати процес, залежно від внутрішньої політики. Ключовий блокер для нас зараз - Угорщина. Але вже навесні там будуть парламентські вибори, і є шанс на зміну політичного курсу.2. Коротке вікно можливостей. У 2027 році пройдуть президентські вибори у Франції та парламентські у Польщі. Політична ситуація в цих країнах може змінитись і не на користь України.3. ЄС передав нам ключові критерії для закриття переговорів та конкретні кроки. Навіть без схвалення Угорщини ЄС у 2025 році почали конкретні переговори по трьох кластерах. А у 2026 році передали детальні документи по переговорних главах — фактично дорожню карту крок за кроком. Переклад документу від «ЄвроПравди»4. М’яч на нашому боці. У нас є конкретний список дій — і все впирається в темп і якість реформ. Особливо за першим кластером Fundamentals: верховенство права, антикорупція, права людини. Це те, що точно доведеться виконати перед вступом, навіть у найшвидшому сценарії.5. Уряд має готувати законопроєкти, узгоджені з ЄС. А парламент має їх ухвалювати. І тут ми впираємось у реальність: ситуація з монобільшістю показує, що останнім часом навіть на найпростіші законопроєкти немає голосів…Нам важливо орієнтуватись не на кінцеву дату, а на якісне виконання реформ та вимог ЄС. Рано чи пізно доведеться виконати усі критерії.

Отримала звернення від наукової спільноти щодо ПДВ для ФОПів: немає ні економічного, ні правового обґрунтування такого рішення!Науковці чітко пояснюють в аналітичній записці, які ризики несе цей законопроєкт:1️⃣Відсутність доказів. Податкове регулювання має базуватись на доказовості і економічному ефекті. Таких доказів для законопроєкту по ПДВ немає. Навпаки є ризики збільшення тіньового сектору та закриття ФОПів.2️⃣Нівелювання логіки спрощеної системи. Запровадження ПДВ для спрощенців суперечить економічній природі. У ФОПів немає класичного «проміжного споживання», як у підприємств — вони витрачають кошти на власне життя та виживання родин. Держава хоче оподатковувати «додану вартість», не враховуючи, що для людини-підприємця це витрати на їжу, житло та відновлення сил. В Україні відсутні механізми розрахунку доданої вартості, тож логічно оподатковувати саме дохід.3️⃣Адміністрування ПДВ = дорогий і складний облік. Оцінки показують, що для малого бізнесу це може означати приблизно 120 тис. грн витрат на рік лише на бухгалтерію/ПЗ/час.4️⃣Корупційна пастка. Статистика свідчить: 90% заблокованих податкових накладних бізнес потім скасовує через суд або комісії. Тобто система працює на тиск, а не на контроль. ФОПи з ПДВ стикаються з корупцією вдвічі частіше, ніж без нього.5️⃣Ігнорування реальних резервів. Замість того, щоб шукати гроші в детінізації «сірого» імпорту (втрати 105-120 млрд грн) чи неформальної зайнятості (втрати до 265 млрд грн), влада йде найлегшим шляхом, тиснучи на малий бізнес. Також повністю провалена інвентаризація майна: третина земель навіть у великих містах не облікована і не оподатковується.Ще минулого тижня я скерувала офіційне звернення до Прем’єр-міністерки України з аналітичною запискою від науковців. На днях ми почули, що поріг планують збільшити до 4 мільйонів і, можливо, посунуть дату впровадження на 2028 рік або після вступу України до ЄС.Я дотримуюсь думки, що будь-які податкові зміни можливі лише після війни! Адже бізнес зараз просто виживає – його продуктивність в рази нижча за європейські, рентабельності часто немає через непередбачувані витрати. Краще зосередитись на спрощенні адміністрування та підготовці законодавства, а також на боротьбі з сірими схемами, аніж вимагати неможливого від підприємців!Чекаю від Уряду відповіді: які альтернативи наповнення бюджету вони реально опрацьовують — без удару по малому бізнесу та громадах.Деталі звернення та аналітична записка від наукової спільноти: https://drive.google.com/drive/folders/1r4iyGfOorS26_WGrEddvxuORW2vF1VTe?usp=sharing Дякую за ґрунтовну роботу: Дацко Олеся Ігорівна, Доктор економічних наук, доцентка; Мокій Анатолій Іванович, Доктор економічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, провідний науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАНУ; Флейчук Марія Ігорівна, Доктор економічних наук, професорка, академік Академії наук вищої школи України; Щурко Уляна Василівна, Доктор економічних наук, доцентка; Куриляк Зоряна Ярославівна, бухгалтерка, юристка.

Що проголосували в Раді за ці два дні? Ухвалили законопроєкти про хвилину мовчання, мобілізацію, евакуацію та низку важливих рішень по енергетиці👇№14114 – Про затвердження загальнонаціональної хвилини мовчанняУ Львові ми щодня чуємо оголошення про хвилину мовчання — і місто завмирає. Але так не всюди. Офіційної можливості використовувати систему оповіщення для хвилини мовчання дотепер не було. В законі закріплюється: міста та громади повідомлятимуть мешканців про хвилину мовчання через системи цивільного захисту.№12353 – Про проведення обов’язкової евакуації, особливо дітейВчасна та безпечна евакуація з територій бойових дій — це збереження життя. Закон врегульовує, хто ухвалює рішення про евакуацію та як діяти під час примусової евакуації. У разі відмови батьків — дітей зможуть евакуювати без супроводу, а батьків позбавити прав за недотримання безпечних умов.№13574 - Про відстрочку від мобілізаціїДля контрактників 18-25 років буде доступна відстрочка від мобілізації на один рік після річної служби. Закон усуває колізії, які перешкоджали цьому. №13715 (перше читання) - Про інноваційну діяльністьПідтримка та сприяння інноваціям на державному рівні, залучення інвестицій, розвиток економіки у напрямку системи стартапів на інновацій. Це про партнерство науки, бізнесу та держави.На жаль, країна-терорист не збирається припиняти обстріли цивільної інфраструктури, тож маємо постійно вдосконалювати законодавство у сфері енергетики та теплопостачання:№13219 – Про зелену енергетику і чесні правила для аукціонівРішення стимулюватиме інвесторів будувати нові потужності — вітрові та сонячні станції, біогаз. Чим більше таких джерел — тим менше залежності. Адаптовуємо українську систему до стандартів ЄС, що також важливо для експорту.№14067 (перше читання) – Про модернізацію централізованого теплаУ будинках ставитимуть сучасні теплові вузли, які автоматично регулюють подачу тепла. Тоді тепло подається стільки, скільки треба і самостійно регулюється залежно від погоди, а не централізованої подачі. Це суттєво зекономить ресурси.

Одна за одною громади підтримують звернення до Президента, ВРУ та Кабміну щодо недопущення ПДВ для ФОПів з оборотом 1 мільйон гривень. На прикладі Львівщини: це вже зробили Львівська обласна та міська ради, а також 4 менші громади. Громади розуміють, що наслідки найбільше будуть відчутні на місцях:1. Ціни підуть вгору. Підприємець або закладає 20% ПДВ у вартість, або “з’їдає” маржу.2. Комфорт мешканців. Через неможливість утримувати бухгалтера та вести важке адміністрування ПДВ, щонайменше третина ФОПів може закритись, а це означає менша доступність товарів та послуг.3. Менша фінансова спроможність громад. Так як Єдиний податок повністю сплачується в місцевий бюджет, то закриття ФОПів призведе до зменшення надходжень.Чому такі звернення важливі, якщо рішення ухвалюють у Києві?Звернення місцевих рад - це офіційна позиція органу самоврядування. Коли таких звернень багато, вони дають три практичні ефекти:▪️Політичний тиск і публічний сигнал, що рішення має реальні соціально-економічні наслідки для громад.▪️Аргументація для парламенту: депутати в комітетах і залі отримують не “емоції”, а позицію територій, які потім розгрібають наслідки.▪️Привід для перегляду урядових підходів. Власне, ми вже бачимо, що тема викликає сильну напругу в бізнесу та громад, і в уряді вже починають говорити про доопрацювання.Тому логіка така: чим більше громад говорить одним голосом — тим важче “протиснути” рішення, яке абсолютно шкідливе в умовах війни.Напишіть у коментарях чи ваша громада вже ухвалила таке звернення👇🏻

Як наповнювати бюджет у 2026 році?Замість підняття податків чи таких історій як ПДВ для ФОП, в Україні є простір для наповнення бюджету. І мова йде про боротьбу з тіньовими схемами, які значно більше бʼють по бюджету, ніж те саме дроблення бізнесу.1. Реформа митниці: + ~60 млрд грн/рікПро це говорять постійно, але системи і досі немає. Минулого року ми ухвалили закон 6490-д, що передбачає прозорі конкурси – і от саме зараз вже проходить конкурс на посаду голови митниці. Наступне – прийняття нового Митного кодексу, розробленого Мінфіном. Кодекс включає централізовану обробку декларацій, ширший автоматичний випуск для низькоризикових вантажів, оновлену систему ризик-менеджменту, “пост-аудит” як основний контроль та глибшу інтеграцію з митним правом ЄС. 2. Нелегальний обіг тютюну: + ~26 млрд грн/рікЧастка нелегальних сигарет зросла до 17% за 2025 рік (у нас на Комітеті звучали цифри і до 25%). Порівняно з 2019 нелегальний обіг зріс втричі. Переважно через підроблені акцизи. І тут важливо зрозуміти, що нелегальна продукція не проходить жодних санітарних перевірок і може бути ще більш небезпечною. Відрізнити підробку від оригіналу також легко навіть без судової експертизи: по вигляду пакування, акцизу, попереджувального тексту. Тож за бажанням правоохоронні органи могли б виявляти мережі нечесних виробників. В свою чергу, легальні виробники виступають за впровадження європейської електронної системи Track&Trace замість паперових акцизів, через яку повністю можна відстежити продукцію. В такому разі підробку будуть неможливі і це сприятиме чесній конкуренції.3. Нелегальний гральний бізнес: + ~19 млрд грн/рікАзартні ігри шкодять людям і економіці: руйнуються сімʼї, втрачається продуктивність праці, перерозподіл коштів від малозабезпечених до багатих. Але повна заборона також не працює — ринок просто йде в тінь. Легалізація принаймні сприяє контролю, хоча ринок азартних ігор досі багатий на "схеми"(маскування платежів, обіг "чорної" готівки, вивід грошей закордон).Що можна зробити: якісна робота фінмоніторингу, відсікання нелегальних платежів на рівні банків, цифровізація, однакові ліцензійні умови, ліміти для гравців. Звичайно, є ті, кому це вигідно і тому зміни в законодавство дуже важко протягнути.4. Нелегальний обіг алкоголю: + ~10 млрд грн/рікПроблема — тіньовий розлив і збут: підроблені або повторно використані акцизні марки, гаражне виробництво, обхід ліцензій. Тут також важливо згадати надмірну бюрократію при отриманні ліцензій і корупційні моделі на виконавчому рівні, тож не дивно, що виробники обходять це. Знову ж таки цифровізація дозволить частково скоротити весь цей процес. Повноцінний запуск е-акцизу вже офіційно перенесено на 1 листопада 2026 року.Список можна продовжувати. Які ще рішення ви б додали?

✅Добра новина для ФОПів 1-ї групи: обов’язкові платіжні термінали відклали до завершення дії воєнного стану + ще 3 місяці після. Це хоч трохи полегшує умови для найдрібнішого бізнесу, особливо коли є блекаути й кожна копійка на рахунку.Що це означає для вас зараз:▫️можна працювати без POS-терміналів і не платити щомісячні комісії/абонплату;▫️маєте час спокійно підготуватися до безготівки. Як підготуватися до безготівки без поспіху і зайвих витрат:▪️Tap-to-phone. Ваш смартфон стає "терміналом". Клієнт підносить картку/телефон — оплата проходить у застосунку. Без окремої «коробочки», зазвичай тільки % з операції. ▪️QR-код / платіжне посилання від банку. Клієнт сканує або відкриває лінк і платить зі свого застосунку — зручно для доставки, інтернет-магазинів та передплат.▪️Класичний POS-термінал. Актуально, якщо у вас великий потік і потрібен чек із принтера — але це дорожче в утриманні.Скористаймося паузою, щоб обрати найдешевший і найзручніший варіант — коли правило запрацює, ви вже будете готові. Безготівка все одно про зручність для людей і більше продажів.

Попри дуже слабкий потенціал до голосувань в Раді, кілька важливих рішень таки ухвалили👇🏻✅ Перше читання: №14144Закріплює щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання на рівні закону. Це зобовʼязує органи влади та місцевого самоврядування інформувати про її проведення через медіа та системи оповіщення цивільного захисту. Це важливий спільний ритуал пам’яті й поваги: 1 хвилина для тих, хто віддав життя! ✅ За основу: №13347Про підготовку до нацспротиву: прибирається окрема модель БЗВП “лише для чоловіків 18–25”, натомість уніфікована підготовка для студентів/учнів за програмами МОН+МОУ з практичними заняттями – на полігонах, стрільбищах ЗСУ та інтерактивних тренажерах. Базові навички стають нормою, а не випадковістю.✅ В цілому: №12285-дЄвроінтеграційний закон: оновлює правила у ветпрепаратах/кормах/благополуччі тварин і держконтролі. Законопроєкт передбачає цифровізацію процедур реєстрації, створення реєстрів, встановлення вимог до виробництва та реклами. Це вимоги ЄС, але також це безпечніші продукти тваринного походження та зрозуміліші правила для виробників.✅ В цілому: №14238Розширює органи ведення реєстру призовників/військовозобов’язаних на центри рекрутингу Збройних Сил.Також з колегами-пластунами внесли до Ради Вифлеємський вогонь миру. Ця традиція існує вже 12-й рік, тож нехай вогонь наближає справедливий мир і обʼєднує нас!