⚠️ Українська правда публікує:
На полонині Руній індустріальне будівництво зіштовхнулося із природоохоронним законодавством навесні 2025 року: тоді почали прокладати дорогу через праліс і заливати фундаменти під вітроустановки.

Нині дорога від селища Жденієво, яка веде на полонину, дозволяє дістатися сюди навіть легковиком за пів години. Тут триває будівництво вітропарку, монтують перші вітряки.

Фундаменти під них залили торік без висновку оцінки впливу на довкілля, скориставшись дозволом Держінспекції архітектури й містобудування, який казав, що фундамент не є частиною вітряка, а отже такий документ на нього не потрібен. Але вже взимку 2026 року профільне міністерство надало проєктові вітропарку на Руній позитивний висновок ОВД, тож будівництво йде повним ходом. Девелопер заявляє про плани добудувати його і підключити до електромереж наступного, 2027-го року.

Загалом на Закарпатті планують встановити до трьох сотень вітроустановок на різних хребтах.

Завод, який виготовляє турбіни та комплектуючі до ВЕУ (вітрова енергетична установка), релокувався в регіон із початком повномасштабної війни із Краматорська. Нині він розгорнув потужності й працює в Перечині, докорінно змінюючи маленьке прикордонне містечко та пропонуючи найбільші в регіоні зарплати — в середньому 35–40 тисяч гривень на місяць.

Треба сказати, що пропоновані проєкти ТОВ "УК Вітряні парки України" з розбудови вітроенергетики на Закарпатті радо сприймають місцеві тергромади. Вони переважно гірські, а отже, небагаті, й інвестор, який обіцяє розбудувати тут інфраструктуру та ще й надалі відраховувати 3% від прибутку з вироблення електроенергії в місцевий бюджет, є дуже бажаним. Тому на слуханнях, що передують початку таких проєктів, представники громад завжди голосують за них більшістю голосів – під протести екологів і громадських активістів.

Так було в Тур'є-Реметівській ТГ, яка вже почала отримувати податки в свій бюджет від вітропарку на полонині Руні; у Жденіївській, яка очікує таких же надходжень від ймовірного майбутнього вітропарку на полонині Гострій та Вододільному хребті; та Усть-Чорнянській, яка не проти вітропарку на Свидовці.

Власне, на Закарпатті після початку повномасштабного вторгнення перший вітропарк збудували та запустили в Нижніх воротах: кілька десятків вітряків нині видно з траси Київ-Чоп, перші ВЕУ в цьому вітропарку запустили в 2024 році. Нині там працює 16 вітротурбін з потужністю 80,8 МВт. А місцева громада за 8 місяців цього року отримала від ТОВ "УК "Вітропарки України" податків на 18,7 мільйона гривень, плюс додатково 11,5 мільйона гривень від продажу електроенергії.

Проте Нижньоворітський вітропарк побудували на раніше вже забруднених антропогенною діяльністю землях. Всі інші проєкти, які плануються на полонинах, зведуть на "чистих" гірських хребтах. Деякі з них, як Руна та Свидовець, узагалі є кандидатами до Смарагдової мережі — це означає, що тут збережене цінне природне біорізноманіття.

Нещодавно в рамках першого саміту "Карпатської вісімки" президент Зеленський запропонував створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 ГВт, що передбачає встановлення 300 вітроустановок на Закарпатті.

На нині вже індустріалізованій Руні, яка, очевидно, тепер так і не ввійде до Смарагдової мережі, зокрема, працюватимуть 30 вітроустановок. Наразі тут монтують перші три ВЕУ.

"Українська правда" розповідає, що зараз відбувається на полонині: як науковці знаходять червонокнижні види буквально під колесами вантажівок та що про це каже забудовник 👇

Джерело :
https://www.pravda.com.ua/articles/2026/09/30/8055660/