Channel Зʼїж книгу - @eatabook - №4996
Марафон експрес-відгуків, vol. №3Рятівника не буде, рятуємось самі!«Самотні серця»Натанаель Вест(що можна подумати про роман за обкладинкою та анотацією)О, як цікаво, люди у безвиході під час Великої депресії будуть писати листи зі своїми проблемами в газету «Пост-диспетч», а редактор рубрики «Самотні серця» — міс Лонлігертс (Lonelyhearts) має написати на них відповіді. Напевно книга буде в напів епістолярному жанрі: ми будемо читати листи зневірених, а ще те, як редактор буде підбирати слова для підтримки, можливо там ще буде лінія з його особистими проблемами. Ще й така рожева обкладинка, що викликає надію на геппі енд… (про що насправді ця книга)Хук з правої: Декілька листів в романі справді буде, проте весь фокус буде зосереджено на головному героєві — це чоловік з псевдонімом міс ЛонлігартсХук з лівої: Читаючи листи, він впадає у стан відчаю та звертається до різних способів сублімації: алкопригоди, секспригоди, а крім цього цинічний бос міс Лонлігертс пропонує йому очищення через мистецтво:Не забуваєш ти і про насолоди інтелектуальні. Ти трахаєшся під картинами Матісса і Пікассо, ти пʼєш з келихів доби Відродження і незрідка проводиш вечір біля коминка з Прустом і яблуком
Зрештою бос порівнює мистецтво з релігєю, що є опіумом для народуДвоєчка: А міс Лонлігертс якраз і подавай цей опіум! Цікаво, як автор-єврей робить зі свого героя христоподібну постать, яка була б тільки рада врятувати світ, позбавлений цінностей. Проте виявляється, що в сучасному світі релігія — це зламаний інстумент. Дуже показово на початку текста акцентується увага на зламаному розпʼятті — розпʼятий Ісус без хреста просто висить на голій стінТроєчка: Загалом Натаніаль Вест в своєму тексті частенько звертається до іронії. Крім Христа без хреста та підступних приколів боса є ще як мінімум один цікавий момент: редактори видання першочергово ставилися до колонки «Самотні серця», як до невинного жарту. Може памʼятаєте, як Брюс Всемогутній в однойменному кіно спочатку недооцінив кількість людських молитв? Так ось тут також простежується ця вічна тема пошуку рятівника. Але рятівник Веста не дає собі раду та зазнає долі свого архетипаАперкотік: Текст написано у 30-х — як відомо, непростий період для Сполучених Штатів. Саме тоді в журналах справді існували колонки на кшталт «Самотніх сердець». У своєму творі автор тонко показує, як реальні людські трагедії перетворюються на щоденний контент — і як людський біль радше продається, ніж лікується(плюси)• вся книга — це один суцільний плюс! Це короткий концентрований текст, який читається на одному диханні. Тут одночасно є динамічна історія та місця, де з лопатою можна розкопувати сенси (мінуси)• мінус тільки в тому, що анотація та оформлення книги може просто сформувати неправильні очікування читача (як читати)Це однозначно не розважальне чтиво, проте є велика вирогідність, що коли ви почнете читати (зранку чи вдень з чистим розумом, з олівцем та з великою чашкою чаю) то відірветесь від книги тільки коли перегорнете останню сторінкуЩиро раджу, 8/10!#зк_відгук
1480
26-05-01 14:44