Принесла нам одну трошки порнографічну цікавинку про «Бойню номер пʼять» з чатику книжкового клуба!Текст Макса Нестелєєва:у Воннеґута було специфічне ставлення до історії, тому його романи - це не історична література, а "історіографічна металітература" (а це, за Ліндою Ґатчен, визначальний постмодерний жанр)поясню на одному прикладі. порнографічному😈Мене іноді так і хотілося запитати у Мелані, чи не пробувала вона дати шетландському поні. Генрі Міллер "Sexus" (1949) Проте це виявилася порнографічна листівка. Там були зображені дві дебелі, самовдоволено всміхнені голі шльондри, одна з яких намагалася вступити у неможливі статеві зносини зі сповненим гідності, благопристойним, неусміхненим шетландським поні. "Божої вам ласки, містере Роузвотере" (1965)Жінка та поні стояли на тлі помпезної завіси, яка по краях була прикрашена китицями. А обабіч височіли дорійські колони. Під однією з колон стояв кадуб із пальмою [це] була репродукцією першої порнографічної фотографії в історії. "Бойня номер п'ять" (1969)В романі зазначено, що фото "зробив" помічник Даґера Андре Ле Февр. Втім, у Даґера ніколи не було такого помічника 🤷‍♂️