З читачами книжкового клубу «Зʼїж книгу» вирішили розібратись, чому тексти Сарамаґу мають таку «оригінальну» пунктуацію та форму. Прочитала статтю, яка надає певне пояснення, нижче найголовніше коротко в тезах• У документальному біографічному фільмі Сарамаґу зауважив, що він хотів, щоб читачі самі вводили розділові знаки. Саме цей діалог і структура тексту сама по собі є головним вираженням його акустичного сприйняття світу«Акустичний світ» — концепція забутого психолога Карла Вільямса. Вільямс відзначив, що різниця між візуальним та акустичним сприйняттям в тому, що, візуальне сприйняття працює як ланцюжок зі зміною картинки (комікс, наприклад), а акустичне сприйняття являє собою нашарування (одних звуків на інші)Цікаво, що в «Сліпоті» автор буквально створює акустичний світ, знищуючи візуальний. Загалом, як зазначено в статті, у всіх книгах автора акустичний світ — є ключовим • Саме походження Сарамаґу є першопричиною його акустичного сприйняття світу. Португалія була країною, яка пізно стала повністю грамотною, вона довго вважалася більш «відсталою» нацією порівняно з іншими в Європі. Тож Сарамаґу є спадкоємцем народної усної культури нації. На врученні нобелівки (1998) Сарамаґу почав зі слів: «Наймудоіший чоловік, якого я коли-небудь знав, не вмів ні читати, ні писати», говорячи це про свого дідаПовністю статтю можна прочитати тут