По чорній-чорній дорозі, на чорному-чорному авто, їхав аватар попиваючи рево. Йому було похуй, що той крутить не справжнє кермо, і тисне не справжні педалі. Йому було похуй навіть на те що насправді ЙОГО ВІЗ ЧОРНИЙ ВСПШНІК НА ЧОРНУ ЗАДУВКУ?Саме цю історію я завжди розповідав. Біля багаття на КМБ. На перервах в учєбці. Та навіть нудьгуючи в нарядах. Сам же я в цю хуйню не вірив. Так як сам потайки посьорбував рідкого змія. Не гидував і обкуритись дубасом. І що? Я, навідміну від відвертих аватарів, ще ні разу не був на задувці. Та й коли п’яний, чи обкурений, мене від тверезого не сильно й відрізниш. Не змінював в собі нічого навіть після 24 лютого. Одного разу мене послали нахуй. Тоді я просив що б мені дали 2 дні відгулу. І як ви зрозуміли, легальний спосіб був закритий. Спитаєте “нахуя?”. Не ваша псяча справа! Отже мене відправляють на охорону проїзного поста. Ми мали тиждень патрулювати блок-пост на дорозі. І в компанію мені дали конченого аватара Септіка, і лудомана Пінокіо.Добро-совісний боєць в такій компанії напевне б побачив підставу і зраду тотальну. Але завдяки своїм планам, я в цьому бачив тільки можливості. — Пс.. Септік, Пінокіо — кличу я всіх— Кажи Алігатор шо нада? — питає аватар.— Кароч, я йду в СЗЧ — попереджаю я — кому що взяти?— О, пробач мені косарь, за мовчання, і позич пж 5к, відіграюсь поверну. — пропонує Пінокіо — Бля, позичу тобі чисто що б ти мовчав — відповідаю я — диктуй!— Піїсятп'ять піїсятйдин, їдиннцть шиїсятїдн, тринацять дванацять, читиєнцєт вісімісітмісім. — продиктував ПінокіоПеревів. Пройшло.— Всьо, я тебе підмінятиму й мовчатиму — пообіцяв Пінокіо — О — перебив Септик — Взьмш мні вдки пть бтлк.— Ок, повернусь на другий день — обіцяю в відповідьАвтік і бронік з каскою залишив. Всі поклялися. Тепер можна зйобуватись.Першим ж ділом ж попиздував в Вівцятин. Там мене чекала Настя.Якщо чесно, я просто використовую можливість бухнути й потрахатись. Більше мені від неї і не потрібно. І мені похуй на те чи я розіб’ю її неповнолітніє серце, чи все ж вона знала на що погоджується. Тільки що правда боюсь що б та не залетіла б і я не давав інтерв'ю операторам “вагітна у 16”. Так що тре піти купити гандоти і протівозачаточне. А що б ще її батьки не знали, займемося на заброшці. Бачу банкомат, знімаю 10к. Йду далі.А вось і він, магазинчик “Тюголь”.Заходжу.— Дайте мені три ротгманса, два ґараджа, пачку дюрех і ґріндей — замовляючи перераховую.Продавщиця мовчки все перерахувала, і озвучила лише ціну — “тисячу девятсот”.Я мовчки дав два косаря, і забрав з покупками Шевченка здачею.Потім я просто пішов в бік тої самої заброшки. На диво мені пронесло. Хоча це частково було пов’язано тим що в самому містечку нема військових частин, тільки поодинокий ТЦК думав як перевиконати план. І вось я вже в неї заходжу, майже добираюсь до місця зустрічі. Але замість малої я побачив чорну-чорну постать, в чорних важких берцаках, по чорній-чорній формі. В руках зловісно була на поготові чорна-чорна сучка з глушником. А на чорній плитоносці красувалась сіра фасція на червоному шевроні. А поруч писало білим по чорному “ВСП”.....