TGLIST.COM.UA
Source
Духівник | За переданням, ікона походить з часів іконоборства. Слуги імператора к...
Духівник
@duhivnyk
523 Views/Reach
2026-10-03 11:12
Message №3730
За переданням, ікона походить з часів іконоборства. Слуги імператора кинули образ у вогонь разом з іншими іконами: одяг святого обгорів, а лик лишився неушкодженим. Один з них ударив ікону ножем у підборіддя — і з рани потекла кров, наче з живого тіла. Злякавшись, вони відступили. Вночі благочестивий християнин узяв ікону, приніс на берег і, помолившись, опустив її в море зі словами, щоб сам Георгій переніс свій образ туди, де йому завгодно, на славу Божу.
Ікона припливла на Афон стоячи на хвилях і стала біля скелі на березі, де тоді була невелика обитель на честь великомученика Димитрія, недалеко від нинішнього Ксенофонта. У тому самому місці з землі одразу забило джерело — ніби щоб омити святиню. Тепер над ним стоїть невелика каплиця-поклон, а саму ікону зберігають у новому соборі монастиря, на східній колоні правого хору. На ній і досі видно слід удару й запеклу кров.
Воду греки звуть «Ксина нера» — кислі, мінеральні води; слов’янські паломники часто кажуть просто «солодка вода». Вона славиться допомогою при хворобах нирок, жовчного міхура й утрудненому сечовипусканні; святого тут навіть називали Дісурітом — цілителем від дизурії. У 1744 році паломник Василій Григорович-Барський свідчив, що зцілився від тяжкої недуги, напившись із цього джерела. Ченці розповідають, що вода не вщухає, і до неї йдуть пити й умиватися.
Сама ікона лишається головною святинею Ксенофонта: монастир присвячений Георгію Побідоносцю, а джерело на березі — жива пам’ять того, як святий сам привів свій образ на Святу Гору і відкрив воду на місці його прибуття.
Афон
Ікона припливла на Афон стоячи на хвилях і стала біля скелі на березі, де тоді була невелика обитель на честь великомученика Димитрія, недалеко від нинішнього Ксенофонта. У тому самому місці з землі одразу забило джерело — ніби щоб омити святиню. Тепер над ним стоїть невелика каплиця-поклон, а саму ікону зберігають у новому соборі монастиря, на східній колоні правого хору. На ній і досі видно слід удару й запеклу кров.
Воду греки звуть «Ксина нера» — кислі, мінеральні води; слов’янські паломники часто кажуть просто «солодка вода». Вона славиться допомогою при хворобах нирок, жовчного міхура й утрудненому сечовипусканні; святого тут навіть називали Дісурітом — цілителем від дизурії. У 1744 році паломник Василій Григорович-Барський свідчив, що зцілився від тяжкої недуги, напившись із цього джерела. Ченці розповідають, що вода не вщухає, і до неї йдуть пити й умиватися.
Сама ікона лишається головною святинею Ксенофонта: монастир присвячений Георгію Побідоносцю, а джерело на березі — жива пам’ять того, як святий сам привів свій образ на Святу Гору і відкрив воду на місці його прибуття.
Афон