TGLIST.COM.UA
Source
Духівник | Таємна зброя !Ця ніч над містом напнута, як тятива.У темряві, десь там...
Духівник
@duhivnyk
799 Views/Reach
2026-01-29 12:15
Message №2572
Таємна зброя ! Ця ніч над містом напнута, як тятива. У темряві, десь там, високо,суне холодне залізо. Дрони-вбивці, ракети без душі,їх запрограмували на смерть, на руїну,щоб стерти посмішки та загасити світло у вікнах Києва. Але є місце, де час тече інакше. Під золотими куполами Храму Святого
Михайла Київського у густій тиші, що пахне воском і вічністю,стоїть сивий Отець ОЛЕКСАНДР , священник цього святого храму Він не тримає автомата, на ньому немає броні. Він лише підняв старечі руки догори,туди, де невидимий Бог,і шепоче слова, старіші за цей асфальт. І ось цей шепіт стає стіною. Молитва згущує повітря, робить його твердішим за сталь. У небі відбувається щось незбагненне для радарів:смертоносний метал наштовхується на невидиму перепону. Ракети втрачають ціль, дрони плутаються у просторі. Сбиті з пантелику святою волею,вони розвертаються. Вони летять назад — туди, звідки прийшло це зло,повертаючи біду своїм творцям.... Настає ранок. Київ прокидається цілим. Дзвенять трамваї, люди купують каву,хтось скаже: "Слава Богу, сьогодні було тихо". І ніхто не знає правди. Ніхто не бачив, як усю ніч тремтіли підняті руки,тримаючи небо над мільйонами сплячих. Цей подвиг не потрапить у новини,йому не поставлять лайки, не дадуть орденів. Це таємниця. Велика, тиха таємниця між отцем і Тим, хто все бачить. Світ врятований знову. І світ навіть не здогадується, кому він винен життя. Прот Роман
Михайла Київського у густій тиші, що пахне воском і вічністю,стоїть сивий Отець ОЛЕКСАНДР , священник цього святого храму Він не тримає автомата, на ньому немає броні. Він лише підняв старечі руки догори,туди, де невидимий Бог,і шепоче слова, старіші за цей асфальт. І ось цей шепіт стає стіною. Молитва згущує повітря, робить його твердішим за сталь. У небі відбувається щось незбагненне для радарів:смертоносний метал наштовхується на невидиму перепону. Ракети втрачають ціль, дрони плутаються у просторі. Сбиті з пантелику святою волею,вони розвертаються. Вони летять назад — туди, звідки прийшло це зло,повертаючи біду своїм творцям.... Настає ранок. Київ прокидається цілим. Дзвенять трамваї, люди купують каву,хтось скаже: "Слава Богу, сьогодні було тихо". І ніхто не знає правди. Ніхто не бачив, як усю ніч тремтіли підняті руки,тримаючи небо над мільйонами сплячих. Цей подвиг не потрапить у новини,йому не поставлять лайки, не дадуть орденів. Це таємниця. Велика, тиха таємниця між отцем і Тим, хто все бачить. Світ врятований знову. І світ навіть не здогадується, кому він винен життя. Прот Роман