У київській "Веселці" зараз можна побачити понад 600 оригіналів української книжкової ілюстрації — і це, здається, одна з тих виставок, куди дослідникам українського дизайну треба бігти щосили. ❤️

Виставка "АРТіФАКТИ" розгорнулася просто у Будинку дитячої книги на Юрія Іллєнка, 63 у Києві. Тут показують роботи кількох поколінь художників, які працювали з "Веселкою": починаючи з Дмитра Шавикіна, Олександра Губарева, Георгія Якутовича, Володимира Голозубова, Миколи Пшінки, Катерини Штанко, Аделі Гілевич, Василя Перевальського і до значно пізніших авторів. Найдавніша робота в експозиції — 1940 року, найновіші — 2018-го.

В двох кімнатах "Веселка" фактично зберігає величезний архів історії української книжкової графіки, масштаб якого досі навіть не порахований. За даними, які наводить видавництво, за весь час воно видало понад 10 тисяч назв сукупним накладом 1,1 мільярда примірників, а працювали з ними понад тисяча художників та дизайнерів. Сам архів ще не впорядкований і не оцифрований повністю.

Є там і роботи, які давно стали частиною міжнародної історії ілюстрації. Ілюстрації Георгія Якутовича до "Повісті минулих літ" і "Кленових листків" Василя Стефаника 1982 року відзначили медалями в Лейпцигу. "Два півники" Володимира Голозубова отримали "Золоте яблуко" на бієнале ілюстрації в Братиславі ще 1971 року.

Окрема маленька, але важлива новина для людей, які стежать за айдентикою "Веселки": видавництво вирішило залишити історичний логотип Олександра Губарева 1964 року (ура!). Спроба його оновлення, яку ми бачили раніше, остаточної підтримки не отримала, плюс я рада, що було активним досить ввічливе обговорення, що харизма цього видавництва заслуговує збереження, а не переробляння.

Будівля "Веселки" двічі постраждала від російських атак — після липневого удару там було вибито близько 70% вікон. Працівники й волонтери винесли понад десять мішків скла, а вже за кілька днів почали розвішувати оригінали української книжкової графіки.

Мені здається, тут дуже буквально видно, навіщо ми взагалі говоримо про архіви. Не для того, щоб колись урочисто назвати кілька прізвищ "каноном", а щоб мати перед очима сам матеріал — тисячі робіт, авторів, рішень, шкіл, помилок, успіхів і звʼязків, із яких історія українського дизайну насправді і складається.

"АРТіФАКТИ" поки не мають оголошеної дати завершення. Тому ловіть до перегляду! 🙌🏻
Читомо написало про виставку й архів дуже хороший великий матеріал, який я вам дуже рекомендую читати та поширювати.

Посилання тут