Величезні вуха, великі очі, виражені вилиці, хвиляста шерсть і погляд, ніби кіт уже придумав щось заборонене 😄 — девон-рекс справді одна з найбільш незвичних порід.

Але за ефектною зовнішністю ховається не декоративний «диванний котик», а дуже соціальна, активна й орієнтована на людину порода, зі своїми особливостями догляду та спадковими ризиками.

🧬 Звідки взялися девон-рекси?

Історія сучасної породи почалася в англійському графстві Девон приблизно у 1959–1960 роках, коли в посліді звичайної кішки народився кучерявий самець на ім’я Кірлі.

Спочатку припустили, що це та сама мутація, яка відповідала за кучеряву шерсть корніш-рексів. Але схрещування показало цікаву річ: кучерявість девон-рекса та корніш-рекса має різне генетичне походження. Саме тому девонів почали розвивати як окрему породу. The Cat Fanciers' Association
Сьогодні відомо, що характерна шерсть девон-рекса пов’язана з варіантом гена KRT71. Генетичні дослідження також показали спорідненість цієї ділянки з мутацією, відповідальною за безшерстість сфінксів, хоча це різні варіанти одного гена.

У Великій Британії породу офіційно визнали ще у 1960-х роках, а в американській Асоціації любителів котів девон-рекс отримав окремий статус у 1979 році та чемпіонський статус у 1983-му.

🐾 Як порода змінювалася з часом?

Перші лінії фактично походили від одного кота — Кірлі, тому на ранніх етапах використовували споріднене розведення, а пізніше — контрольовані схрещування з іншими породами для розширення генетичного різноманіття. Це, зокрема, допомогло сформувати величезну сучасну палітру забарвлень.

При цьому немає переконливих історичних даних, що девон-рекси за десятиліття стали суттєво більшими чи меншими. Селекція більше закріплювала типову форму голови, дуже великі низько посаджені вуха, хвилясту шерсть, широкі груди та компактне мускулисте тіло.

📏 Якого розміру девон-рекс?

Незважаючи на досить тендітний вигляд, девон-рекс на дотик часто виявляється значно міцнішим і м’язистішим, ніж здається.

За стандартами та даними великих фелінологічних організацій:

🐱 самки — приблизно 2,3–3,2 кг;
🐈 самці — приблизно 3,2–4,1 кг.

Загалом типовий діапазон дорослого девона — близько 2,7–4,1 кг, хоча окремі коти можуть виходити за ці межі. Самці допускаються помітно більшими за самок за умови збереження правильних пропорцій.

Тіло повинно бути середньої довжини, міцне й мускулисте, груди — широкі, задні кінцівки дещо довші за передні.

🎨 А які бувають забарвлення?

Практично будь-які.

Стандарти допускають усі генетично можливі забарвлення та малюнки:

🤍 білий;
🖤 чорний;
🩶 блакитний;
🤎 шоколадний;
🧡 червоний і кремовий;
🐯 різні варіанти таббі;
🎭 черепахові;
⬜ двоколірні;
✨ димчасті;
🔵 колорпойнти;
та безліч їхніх комбінацій.

Колір очей також може бути різним і часто пов’язаний із забарвленням шерсті.

🧠 Характер: кіт, який хоче брати участь у всьому

Одна з головних особливостей девона — надзвичайна орієнтація на людину.
Це не той кіт, який поселився у вашій квартирі й раз на добу дозволяє себе погладити 😄

Девон часто:

🐾 ходить за людиною по квартирі;
🛏️ залазить під ковдру;
🧍 сидить на плечі;
🪜 намагається залізти якомога вище;
🎾 приносить іграшки, щоб їх знову кинули;
🧩 добре освоює інтерактивні головоломки;
👀 контролює абсолютно все, що робить власник.

Міжнародна асоціація котів описує девонів як розумних, дуже соціальних, грайливих котів, які погано переносять тривалу самотність і від нудьги можуть самі знайти собі «розвагу» — не обов’язково ту, яку оцінить власник.

😈 Типові звички девон-рекса

Девон — чудовий стрибун.
Полиці, двері, шафи, плечі господаря — для нього це не перешкоди, а додаткові поверхи квартири.

Також багато девонів дуже люблять тепло. Причина не в тому, що температура їхнього тіла вища: вона така сама, як в інших котів. Просто їхня коротка й незвичайна шерсть гірше ізолює тепло, тому девон здається гарячішим на дотик і часто шукає сонячні місця, пледи та ковдри.

Продовження 👣