В пошуках чарівної пігулки сьогодні поговоримо про пробіотики. Часту бачу необґрунтоване призначення цих препаратів, наче це панацея. Ну а що? Можна з народження. І вагітним, і годувальницям. Всім. Чому б і ні?Тому, що будь яке втручання в мікробом кишкіника може мати небажані наслідки. Навіть, якщо ми «втручаємось» корисними мікроорганізмами. Бо вони штучні для конкретної екосистеми. Одна справа, якщо дитина перенесла гостру кишкову інфекцію, або має хронічний запальний процес в шлунково-кишковому тракті. Або приймала антибактеріальні препарати. Тоді прийом пробіотиків може бути доцільним, бо – обґрунтований. В усіх інших випадках пробіотики – це як «небажані гості»: наче і хороші за сенсом, але їм потрібно виділити кімнату, нагодувати, приділити час. Як альтернативу, пропоную «природні пробіотики», за які мікробом вашої дитини (і ваш, до речі, також) скаже вам «щиро дякую»:• йогурт, кефір, мякий сир, тверді сири, сметана, закваски• квашена капуста, соєві боби, ферментовані продукти промислового виробництва (дітям після 5 років)• продукти, багаті поліфенолами (горіхи, насіння)• продукт багаті інуліном (банани, висівки, часник, цибуля, спаржа)Чекаю на ваш досвід пизначення пробіотиків в коментарях.P.S. Фото Вікторії, яка приймає природні пробіотики при кожному прикладанні до грудей