1461 день пеклаСьогодні рівно чотири роки, як наше життя розірвалося навпіл. Я не буду зараз перераховувати всі ті звірства та злочини, які ці підари скоїли на нашій землі — про це можна написати не одну книгу, і кожна сторінка в ній буде залита кров'ю. Ми і так все пам’ятаємо. Кожен приліт, кожне зруйноване місто, кожен труп, кожне ґвалтування та викрадення. Сьогодні я хочу сказати про інше.Дорогі українці. Попри весь цей біль, я безмежно радий, що я є громадянином України. Я пишаюся тим, що мене пов’язує з цією землею. Я щасливий бути частиною цього незламного народу — так само як і кожен з вас, хто зараз читає цей текст. Я вдячний долі за те, що я живий.Але в цю хвилину я хочу, щоб ми всі замовкли. Я хочу оголосити хвилину мовчання за кожного, кого забрала ця війна. За кожного мирного громадянина, чиє життя обірвалося вдома чи на вулиці. За кожного нашого воїна, який став щитом для нас ціною власного серця. За кожного медика, рятувальника, волонтера... за всіх, хто пішов у вічність під звуки сирен та вибухів.Ви назавжди залишитесь у нашій пам’яті та в наших серцях. А мій обов’язок — зробити все, щоб світ і наступні покоління ніколи не забули про вашу жертву.Вічна пам’ять. Слава Україні.🔸Підписатись