СПИШ?Я колись працювала у школі, психологинею. Під час новорічних свят ми, жіночим педагогічним колективом, грали казку для молодших класів. На роль Дідуся Мороза була потрібна "фактурна жінка", а я була вагітна , тому майже ідеально на цю роль підходила. – Доброго вечора, діти-и-и-и-и, – тягнула я страшенно ненатуральним басом, – ви мене впізнали?!– Звичайно, впізнали! – знущалася на репетиціях Снігуронька. – Це ж вагітна психічка! (Діти називали мене на кшталт вчителів: "математичка", "фізичка", "психічка").Вислухати всі віршики, покружляти навколо ялиночки зі сніжинками, пострибати з зайчиками з першого по третій клас – то було справжнє випробування в моєму положенні. Але я трималась. І ось, у кульмінаційний момент, коли по сценарію я відкриваю чарівну торбинку, щоб роздати подарунки, раптом сталося неочікуване. Хтось, крихітною ніжкою, ледве чутно штовхнув мене з середини живота. Я вперше відчула свою майбутню донечку. Це було неймовірне, дивовижне відчуття. Справжнє новорічне диво. Друзі, хай дива трапляються! А про все інше подбає магазин «9 місяців» – там є все для пологового, для немовляти і для щасливої матусі 💛💜