📌Моя думкаСкажу одразу, чому спочатку я закинула цю історію — це Драко в Америці. Я трохи скептично ставлюся до таких поворотів, але… мушу визнати, тут все доволі органічно. До того ж перебування в Штатах подарувало нам Драко, що прекрасно розбирається в маґлівських технологіях, тому це вартувало того. Щодо самого Драко, він мені тут сподобався — у нього немає явно виражених власницьких нахилів, проте він дуже відданий тим, кого любить і готовий захистити за будь-яку ціну. А ще він має класну фігуру, і уніформу з шлемом. Герміона тут прописана трохи слабше і нагадує мені дещо «дівчину Бонда», можливо, хотілося, щоб вона більше себе проявила. За винятком кількох випадків проваленої комунікації Драко і Герміона намагаються здебільшого проговорювати свої почуття і проблеми (звичайно, не все виходить гладко). А ще в цій історії є дуже багато оригінальних персонажів, включно з головною антагоністкою (яка може дати фору самому Волдеморту), психотерапевткою та друзями-агентами Драко. В фанфіку є кілька сюжетних поворотів, які я аж ніяк не очікувала, як-от: особистість ще одного колеги Драко, а також – дракони, одного з яких звуть теж Драко. Особливо хочу підкреслити іронічний стиль авторки, який дуже органічно поєднує усе це дійство, але не є гіперболізованим.Отже, якщо комусь треба залікувати розбите серце після темних фанфіків, можете читати цю роботу.#закуток_Плаксивої_Мірти