Лагідна Драміонізація | Історія розпочинається з того, що Драко відчайдушно прагне попередити ...

Історія розпочинається з того, що Драко відчайдушно прагне попередити чаклунський світ про нову загрозу, яка не просто постукала до нього у двері, а буквально ввірвалася у його крамницю із зіллями й настоянками. Однак у Міністерстві магії ніхто й слухати не хоче колишнього смертежера, який навіть сидів в Азкабані за свої вчинки. Тож у нього не залишається іншого вибору. Герміона Ґрейнджер — його остання надія. І хоч він сумнівається, що та вислухає його, та все ж мусить спробувати. На його здивування, вона не просто погоджується вислухати його, а й ладна зробити все, щоб у міністерстві (де вона й працює у відділі таємниць) поставилися серйозно до слів Мелфоя. Однак навіть впливу Золотої дівчинки недостатньо, щоб розворушити іржаву політичну систему. Тому відьма ставить собі за мету зробити все можливе, щоб не дозволити смертежерам повернутися на чолі з Белатрисою (яка, як виявилося, перед смертю створила горокракс, а тепер послідовники прагнуть воскресити її за допомогою давнього ритуалу).Герміона навіть не проти працювати з Драко Мелфоєм, щоб досягнути цієї мети. Зрештою, вони вже давно подорослішали й не мають триматися за дитячі образи. 📌Моя думкаЦе дуже доросла і некваплива розповідь про чаклунський світ, у якому після другої магічної війни, здається, усе перевернулося догори дриґом. Адже замість того, щоб вважати всіх рівними, чарівники знайшли нових цапів-відбувайлів: чистокровних, які колись підтримували Темного Лорда (і начхати, якщо ті вже давно покаялися і визнали свою помилку). Головні герої тут наближаються до сорокаріччя, тож у фанфіку ви не побачите необдуманих підліткових учинків. У частини з них уже давно є діти й власна кар'єра, але дехто продовжує триматися за дитячі упередження (я на тебе дивлюся, Рональде Візлі). Любовна лінія у цій історії дуже ніжна й обережна. Драко, звісно, трохи «побитий пес», якого настільки зацькували за останні роки, що він уже не вважає, що гідний чужого кохання. А Герміона настільки самодостатня і незалежна жінка, що навіть не замислюється про любовні справи. Кар'єра у неї на першому місці. Утім у неї досі велике й добре серце, тож вона не може залишити в біді навіть колишнього кривдника. І коли вона каже, що пробачила йому дитячі кпини, то справді має це на увазі (хоч Драко й не вірить у це спочатку). Якщо ви не любите кататися на емоційних гойдалках між коханням і ненавистю, то розвиток цієї історії кохання припаде вам до душі. Гумористична складова цього фанфіку багато в чому тримається на мужніх плечах Теодора Нота, який і в'яже, і готує, і ладнає з дітьми, і навіть майструє медаль «Найвизначнішого довбограя», коли Драко (очікувано) коїть цілковиту дурню. Додало цікавинки для мене також те, що Драко, Тео і Пенсі живуть разом у маєтку Мелфоїв, щоб бути опорою і підтримкою у часи, коли інші чарівники їх буквально цькують. Не можу залишити без уваги й магічну складову цього фанфіку, адже закляття та ритуали тут дуже нагадують канон, від чого у мене часом з'являлося відчуття, що це справжнє продовження оригінальної історії, а не фанфік. Тож, якщо коротко: дорослі персонажі, трохи гумору, трохи політики, пошуки горокраксу Белатриси й прагнення запобігти початку нової магічної війни — ось формула цього фанфіку! Якщо ви любите це, то раджу до читання) ❗️Важлива примітка: у фанфіку один раз згадується чайковський, простигосподи, але він там так треба, як корові сідло, тож його можна було б сміливо викинути звідти