Лагідна Драміонізація | Через нещасний випадок у відділі таємниць Герміона Ґрейнджер застрягає...

Через нещасний випадок у відділі таємниць Герміона Ґрейнджер застрягає у незвичному для неї світі, а єдиним компаньйоном стає незбагненний Драко Мелфой. Разом вони дізнаються, ким є насправді, завдяки тим, ким могли б стати. ❗️Перекладу українською нема.❗️Попередження: враховуйте, що персонажам тут 16-17, як і у сьомій книзі. ⏳Сюжет: Події відбуваються під час сьомої книги, однак історія розпочинається у світі, де, на диво, Волдеморта ніколи не існувало. Драко і Герміона готуються відвідати міністерство, а саме відділ таємниць, де мріють працювати. Під час екскурсії з Герміоною трапляється дещо дивне, Драко підходить допомогти їй, але чомусь робітниця міністерства зникла, а у всіх коридорах висять оголошення про розшук Герміони. Звідси починається наша історія. Варто зазначити, що ці Драко і Герміона зовсім не схожі на звичних нам персонажів сьомої книги. У них не ворожі, але і не дуже близькі стосунки. Драко дружить з Тео, а також з Гаррі, оскільки останній потрапив до Слизерину. Герміона ніколи не подружилася з хлопчиком, що вижив, бо і виживати йому не довелося. У цьому світі також менше упередженості щодо статусу крові, хоча це питання неодноразово підіймається у самій історії, підкреслюючи, що навіть за відсутності Волдеморта, змінити устрої чистокровного суспільства не так легко. Уявіть шок Драко і Герміони, коли їм доводиться роз'явитися до маєтку Мелфоїв, а там ще один Драко, а потім і ще одна Герміона. Я б назвала це своєрідним «справжнім» початком історії, оскільки саме в цей момент вирішується доля всієї четвірки. На щастя, їм вдається врятуватися з маєтку, а далі починається повільний шлях прийняття почуттів, вибудовування дещо більш приємних стосунків, лікування, а також, бо куди ж без цього, полювання на горокракси. Сюди ще варто докинути дуже цікавого Тео, Гаррі і Рона, які мусили звикнути, що є дві Герміони, і кулінарні книжки.⏳Мої враження:Історія мені сподобалася, однак хочу сказати, що було декілька моментів, які трошки здивували. Перш ніж почати, хочу пояснити, що Драко і Герміона — ті, хто перенеслися у нову реальність; Мелфой і Ґрейнджер — звичні нам персонажі тієї реальності. Отож, почнімо з хорошого. Мені сподобався розвиток стосунків між обидвома парами, а також між двома версіями персонажів. До кінця історії можна зрозуміти, що обидві пари навчилися чомусь від інших версій себе, дехто став впевненішим, а дехто навчився не боятися діяти. Однак, іноді було відчуття, ніби стосунки саме Драко і Герміони розвивалися занадто швидко. Не зрозумійте неправильно, я тільки за поцілунки, однак не завадило б трошки більше розкрити їхні почуття спочатку. Це була перша історія авторки, що вона одразу зазначає, тому, мабуть, це вже питання досвіду. Можу запевнити, що в інших її роботах такого нема. Дуже цікаво було спостерігати за взаємодією Драко і Герміони з новою реальністю. Їм довелося звикати, що у магічному світі війна, бачити, як помирають і страждають їхні друзі. Однак, були і схожості з їхнім світом. Приємно було читати також про взаємодію з іншими персонажами: Тео, Гаррі, Рон. Для Герміони це було незвично, однак допомогло віднайти частинку себе. Драко... Драко тут, мабуть, найхаризматичніший. У нього нема проблем зі взаємодією ні з ким, окрім Мелфоя.Кінцівка також порадувала, навіть здивувала дрібкою відкритих таємниць, які допомогли зрозуміти, чому у світі Драко і Герміони нема Волдеморта. Загалом, історія мені сподобалася. Залюбки почитала б інші фанфіки авторки, цікаво, що ж такого вона навигадує. Буду рада обговорити цей фанфік з вами, якщо хтось читав. Бажаю вам теплого і спокійного дня, а я лечу обирати щось новеньке🫧.