Channel Дозвольте доповісти - @dozdop - №1700
Видання “Європейська правда” повідомляє, що на непублічному рівні у НАТО справді обговорюється питання вступу нашої країни в Альянс.Зміна настроїв, за даними видання, відбулася у президента США Джо Байдена, який наприкінці своєї каденції хотів би залишити після себе позитивний політичний спадок.Тому настав час і нам виконати свою обіцянку й написати про те, від чого насправді залежить вступ України до НАТО.У будь-якому разі це буде суто політичне рішення. Воно не залежатиме від невідповідності України стандартам НАТО (дуже розмита категорія). Воно не залежатиме від корупції, недосконалості вітчизняного законодавства, судової або правоохоронної системи чи інших внутрішньоукраїнських чинників. Якщо небажання брати Україну в НАТО пояснюють саме цими причинами - це лише ширма, якою прикривають відсутність саме політичного рішення. Ось кілька прикладів. Перший. У 2008 році на саміті НАТО у Бухаресті, коли Україна намагалася отримати ПДЧ, на заваді стали саме економічні та політичні чинники. Франція та Німеччина, попри активне проукраїнське лобі з боку США, виступили проти надання нашій країні ПДЧ. За лаштунками цього процесу стояла росія, котра пообіцяла Парижу та Берліну проєкти в енергетичній сфері.Але офіційно ніхто тоді не згадував саме про цю причину. Були інші поясненні. Зокрема зазначалося, що всередині України немає політичного консенсусу та широкої підтримки населення ідеї вступу до НАТО. На той час це була правда, але ці недоліки точно можна було усунути шляхом внутрішнього діалогу.До речі, “прічипом” до України тоді йшла Грузія. Їй також відмовили у ПДЧ, аби не створювати кризи у кавказькому регіоні. І буквально через 4 місяці сталася навіть не криза, а катастрофа у вигляді російсько-грузинської війни. Безперечно, наслідки тієї історичної відмови 2008 року обидві наші країни відчувають й досі. Другий. Чи можна було вважати Албанію країною, яка повністю відповідала стандартам НАТО? Звісно ні (хоча відповідна робота цією країною і велася). Але ця країна приєдналася до НАТО ще у 2009 році, бо Альянсу потрібен був контроль над Адріатичним морем.Третій приклад. Хіба Швеція була гірше готова до вступу в НАТО ніж Фінляндія? Обидві країни були зразковими кандидатами. Але Швеція мала проблеми з Туреччиною, а Фінляндія - ні. Тому Фінляндія приєдналася до Альянсу раніше ніж Швеція. Що ж не так з Україною? Безперечно, це наявність окупованих росією територій, які Україна абсолютно справедливо хоче повернути.Якщо брати Україну в НАТО разом із цими територіями, тоді Альянсу доведеться вимагати, щоб росія забралася звідти геть. Якщо росія не погодиться, доведеться запускати механізми колективної безпеки. І тоді виникає перспектива або глобальної війни з рф, або буде поставлена під сумнів сама дієвість Альянсу через відсутність бажання деяких його членів воювати з росією.Цього дуже не хочуть у Вашингтоні. Але якщо підконтрольна частина України погодиться стати таким собі ФРН, а окупована частина перейде в статус умовної НДР з перспективою об’єднання, як це сталося з Німеччиною - то чому б й не обговорити. Тим паче що Байден хоче увійти в історію, а Україна, має один великий актив - армію з передовим досвідом, яка здатна бити росіян.Ось так і сходяться політичні зірки. Зовсім не факт, що так воно і станеться. Але приблизно так воно й може бути.Підписатися на Дозвольте доповісти
434
24-10-04 12:31