Дозвольте доповісти | Чому чергова спроба нардепів врегулювати оренду житла і наповнити казн...

Чому чергова спроба нардепів врегулювати оренду житла і наповнити казну відірвана від реальностіЗаява голови профільного комітету ВР Олени Шуляк щодо запровадження обов’язкових трирічних договорів оренди та розмежування податкових ставок виглядає як спроба наповнити бюджет через інструменти, які абсолютно не враховують поточний стан країни. Логіка депутатів зрозуміла: вони прагнуть вивести ринок із тіні та дати орендарям стабільність. Але, як завжди, метод обрано максимально непродуманий (було б чим думати).Складається враження, що депутати просто покаталися по Європі і вирішили натягнути сову на глобус - впровадити норми стабільного ЄС у воюючій та нестабільній Україні. У нашій реальності горизонт планування на три роки неможливий ні для власника, ні для наймача, бо будь-якої хвилини обставини можуть змусити людину шукати нове житло або, навпаки, повертатися у власну квартиру (наприклад, через втрату іншої власності, чи просування фронту). Досвід Європи, на який посилаються автори законопроекту, теж не є ідеальним і часто демонструє провальні кейси. В тій же Іспанії надмірний захист прав орендарів та складність процедур розірвання договорів породили явище "окупасів" - коли власники роками не можуть виселити недобросовісних мешканців із власних осель.В Україні, де судова система працює дуже повільно, прив'язка до тривалого терміну оренди тільки відлякує чесних орендодавців. До того ж, депутати забули чинний Цивільний кодекс, згідно з яким будь-який договір оренди житла терміном на 3 роки і більше підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Це автоматично додає витрати на послуги нотаріуса і державне мито, що в сумі з податками зробить легальну оренду економічно беззмістовною і ще більше зажене ринок у тінь і підвищить ціни.Тож замість того, щоб створювати прозорі умови, держава пропонує чергове штучне ускладнення.При цьому виникає логічне питання: для чого взагалі міняти правила гри, якщо чинне законодавство вже передбачає і податки, і жорсткі штрафи. На сьогодні звичайна фізична особа має сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору, що сукупно становить 23% від доходу. Більш вигідним шляхом є робота через ФОП 3-ї групи, де ставка складає 5% єдиного податку плюс 1% військового збору та щомісячний внесок ЄСВ. За порушення цього податкова вже зараз може нарахувати штраф у розмірі 25% від суми недоїмки при першому порушенні і 50% при повторному, а за систематичне ухилення передбачено стягнення від 51 до 85 тисяч гривень.У випадку оренди, проблема не у відсутності законів, а в неможливості контролю їх виконання. Впровадження штучних перешкод і різних ставок для короткострокової чи довгострокової оренди тільки створить нові лазівки і плутанину. Замість реальної реформи ми отримаємо чергову "мертвонароджену" норму, яка принесе тільки зростання соціальної напруги, зростання цін на оренду і ще більшу недоступність житла для тих, хто його справді потребує.Підписатися на Дозвольте доповісти