Серед усіх важких історій і щоденних викликів - такі моменти то дійсно ковток свіжого повітря! Сьогодні ми випустили в поле зайця, який приїхав до нас із зламаною лапою. Для дикої тварини така травма - величезна біда, бо в природі без швидкості, спритності вижити просто неможливо.Коли його тільки привезли ми дуже переживали. Попереду був довгий шлях лікування, відновлення та карантину. Ну не поясниш ти абсолютно дикій, наляканій тварині, що їй треба посидіти спокійно, поки лапа повністю заживе 🥹. Але, дякуючи всім нашим спеціалістам, лапка зажила чудово, заєць зміцнів і показав усім своїм виглядом, що в карантинному боксі йому вже ну дуууже тісно.Тож ми перемістили його в переноску і випустили в полі, подалі від доріг і шуму. Він не одразу рвонув, спершу трохи посидів, здивовано поозирався по сторонах, оцінив масштаби свободи, а вже потім накивав п’ятами у високу траву! Тільки вуха десь далеко миготіли на сонці 😍Ми неймовірно щасливі, бо кожне таке врятоване життя, яке повертається у свою стихію - це величезна спільна перемога. Це саме те, що повертає сили і доводить, що вся ця робота та переживання мають величезний сенс! Живи на волі, малий, бігай швидко і більше ніколи не ламай лапки!