Два типи поведінки, які виглядають як протилежності - але вимагають однаково уважного підходу

Оборонна реакція і надмірна прихильність до людини - здається, що між ними немає нічого спільного. Але з точки зору дресирування обидва типи об'єднує одне: стандартна методика тут не працює і будь-яка поспішність коштує місяців відкату назад.

Собаки з оборонною реакцією поведінки діляться на три підтипи і це принципово важливо розуміти. Помірно злісні працюють за загальною методикою з механічним або контрастним методом, але кількість вправ і режим заняття визначаються індивідуально кожного разу. Надмірно злісні потребують принципово іншого підходу: початкові заняття проводяться виключно в умовах з мінімальною кількістю подразників і без присутності сторонніх людей поблизу. Будь-яке форсування на цьому етапі - це не прискорення результату, це пряма загроза безпеці. Для собаки з пасивно-оборонною реакцією краще підвищувати впевненість в собі і сміливість. Важливо контролювати рівень навантаження і складність подразників, але ні в якому разі не форсувати чи пресувати.

Найпоширеніша помилка з оборонним типом - намагатись «переламати» реакцію через силове домінування. Це не формує керованість. Це формує собаку, який атакує першим - просто щоб не чекати болю.

Тепер про протилежність - собаку, який, здається, обожнює свого господаря понад усе. Надмірна прихильність до людини виглядає мило доти, доки не стає проблемою. А вона стає нею майже завжди. Така собака не здатна працювати без присутності конкретної людини, впадає у тривогу при найменшому віддаленні і некерована в руках будь-кого іншого. З точки зору дресирування це не перевага - це функціональне обмеження.

Робота тут будується на тренуванні самоконтролю, здатності собаки спочатку знаходитись в одному просторі, але без прямого контакту, потім дистанція розширюється до необхідних розмірів. Паралельно до тренувань поступово залучати інших людей, щоб собака формував стосунки не з однією конкретною людиною, а з людиною, як видом. Коли реакція прихильності знижується до здорового рівня - дресирування переходить у стандартний режим і результати не змушують себе чекати.

В обох випадках ключове одне: кінолог, який розуміє природу реакції і не намагається її ігнорувати чи подолати силою 

Чи стикались ви з ситуацією, коли собака бездоганно слухався одного члена сім'ї  і повністю ігнорував інших? Як це виглядало? 👇

Школа Службового Собаківництва | Інстаграм | Звʼязатися з нами