Чекала я і чекала після перегляду фільму «Хороша погана дівчинка» режисерки Халіни Рейн, поки хтось напише чи бодай натякне на те, що все, що відбувається у фільмі, насправді лише фантазія головної героїні, і ніяких стосунків з цим стажером у неї могло і не бути. На це вказують багато факторів: 1. На початку фільму героїню запитують, чому її звати Ромі, вона відповідає, що виросла у родині якихось «шаманів».2. Ми бачимо кадри, де героїня у навушниках практикує якийсь тип гіпнозу чи терапії, і у цей момент починається відлік від 5 до 1. Тоді ж і закручується увесь цей пристрасний роман зі стажером.3. У стажера немає ніякої вигоди від цих стосунків. Якщо усі персонажі навколо мають якусь мету та мотиви, то він – жодних. Більше того, він завжди діє так і каже лише те, що хоче почути і бачити Ромі (чи радше її фантазія).4. Семюел (стажер) якось запитує Ромі, чи не хоче вона розповісти йому про свою терапію. Яку терапію? Знову її згадують. 5. Останній епізод фільму закінчується тим самим зворотнім рахунком від 5 до 1, але Ромі вже разом зі своїм чоловіком у спальні. 6. Собака, яку на початку фільму ніби «приборкує» Семюел, насправді є його собакою, що ми бачимо в останніх кадрах фільму, де паралельно з кадрами сексу Ромі та її чоловіка показують Семюела, який грається з цією ж собакою у себе в готелі, куди до нього навідувалась Ромі. Можна припустити, що Ромі хотіла опинитися на її місці у своїх сексуальних фантазіях. 7. І ще на додаток того, що Семюел не отримував жодної вигоди від стосунків з Ромі його ж власні слова про те, що йому насправді не потрібна дівчина і Ромі взагалі не подобається йому. Він каже щось по типу «це потрібно тобі». Якщо розглядати фільм з цієї перспективи, то усе трішки складніше, ніж «ну фільм про те, що потрібно обговорювати свої сексуальні бажання з партнером». Ви серйозно? Ця історія зовсім про інше, друзі.