Стійкі зміни у комунікації, когнітивних та соціальних функціях після ЧМТ▪️ ЧМТ призводить до порушень поведінкових, когнітивних та комунікативних функцій, що обмежують повсякденну діяльність та участь у житті суспільства.📄 Автори дослідження Change and predictors of change in communication, cognition, and social function between 1 and 5 years after traumatic brain injury наголошують на важливості дослідження віддалених наслідків ЧМТ — як для клініцистів, так і для пацієнтів та їхніх родин.❗️ Пацієнти досі стикаються із міфом — "після 1 року з моменту травми значні зміни вже не відбуваються/неможливі".▪️ Довгостроковий прогноз щодо порушень когнітивних та соціальних функцій особливо важливий — адже такі проблеми сильніше заважають поверненню до роботи та реінтеграції у громаду, ніж фізичні чи сенсорні порушення.▪️ Для 292 пацієнтів з повними даними за 1-й та 5-й роки після ЧМТ було проаналізовано зміну 5 показників когнітивних функції за Шкалою функціональної незалежності (FIM-Cog, Functional Independence Measure) за групами:- комунікація (розуміння зовнішньої інформації та вираження власних думок),- соціальна взаємодія,- пам'ять та вирішення проблем.▪️ За загальним балом FIM-Cog з 1-го по 5-й рік ▫️ 61% осіб — без змін, ▫️ 26% — покращення,▫️ 13% — погіршення.📌 Пам’ять та вирішення проблем, враховані разом, показали більшу зміну між 1-м та 5-м роками та найбільше покращення: у 34% – вище, ніж очікувалося згідно з літературою.📌 Клінічні очікування визначають тактику, використання ресурсів і, отже, результат. Якщо очікується, що після першого року ніяких змін вже не відбудеться — клініцисти та пацієнти навряд чи будуть продовжувати докладати зусиль для відновлення або функціонального покращення.📌 Результати цього дослідження свідчать: від 12 до 26% осіб з ЧМТ продемонструють незначне, але вимірюване функціональне покращення між 1-м та 5-м роком після травми. ▪️ Тож клініцисти мають прагнути до такого результату та змінювати погляди на хронічну ЧМТ і традиційні підходи.❗️ Найбільший спад спостерігався у сфері соціальної взаємодії: ▫️ 76% осіб без змін, ▫️ покращення — лише у 12%. ▪️ Це узгоджується з багатьма іншими дослідженнями, які вказують на збільшення соціальних та поведінкових проблем після ЧМТ.▪️ Таке зниження підтверджує необхідність довшого спостереження після травми для виявлення та терапії труднощів у соціальній взаємодії.▪️ Також встановлено:▫️ вік не є предиктором погіршення,▫️ оцінка моторної активності корисна для прогнозування покращення соціальної взаємодії та пам'яті/вирішення проблем.🧠🩶 RecoWARy PRO — Реабілітація вибухової лЧМТ