Добровольчик | Це ж не вчора раптом, не тиждень тому. Вже роками одне і теж. Роками к...

Це ж не вчора раптом, не тиждень тому. Вже роками одне і теж. Роками колективна «зимова вишня».Вигулькують якісь святі затрахи, зі справжніми регаліями, ну і вигаданими також - для аудиторії чаєчок. Вони повчають українців як їм проживати травму втрати, руйнування власного всесвіту, смерть близьких, окупацію своєї землі, нелюдські душевні рани, які ніколи не загояться. Колись був срач про Париж, де військового мало не зжерли білі пальтішки. Це явище триває і досі. І мені колись давно писали про «расчєловєчіваніє врага - єто очінь плохо» (ну не знаю, зато у мене хоча б не було рефлексій на тему що всю цю херню могли робити люди, а не якісь істоти, які лише віддалено їх нагадують, мені з моїм розлюдненням дуже комфортно, оскільки я знаю, що мене саму там розлюднили ще років 300 тому).Це святе місце ніколи не буде пустим. Бо завжди знайдуться обригані білі пальта, які знають як правильно треба проявляти «людяність» і лізуть зі своїми порадами до тих, хто останні дні ледь знаходить повітря для дихання і не має сну від чергового усвідомлення того лиха, яке вкотре принесла сюди орда.Я вам теж дам парочку непроханих порад, бо це як раз у вашому стилі - проповіді, нхй нікому не потрібні.У вашому конкретному випадку можна зробити наступне. 1. Завалити свої їб@ла і відʼїбатись від українців - це і буде прояв вашої людяності. 2. Виперіть вже ригачку з власних білих пальт. Бо смердить. Ваші маніпуляції смердять. А з українцями як раз все нормально.Дякую. Хейтспіч закінчила. Дублюю цей допис тут, на випадок банів та скарг в фб.