Футбольний тиждень Дніпрянина ⚽️. Частина 2 - ⚽️ Буковина - Динамо ⚽️Перша частина доступна за посиланням. Поїздка почалась із зустрічі на вокзалі з уже згаданими у першій частині англійськими українцями. У них, як і в мене з друзями, проходив свій футбольний тиждень. Англійською мовою обговорили нюанси перевірки документів від ТЦК і домовились зустрітись на пиво вже в Тернополі.Тернопіль - дуже приємне та спокійне місто. Гуляючи ним, ми не могли не звернути увагу, що майже на кожному кроці траплялися фани «Буковини». Їх візуально було разів у десять більше, ніж уболівальників «Динамо». Близька відстань від Чернівців, організація виїзду - ось і весь секрет.На стадіон ми прибули із солідним запасом часу. Там нічого особливого: швидко отримали акредитації, зайшли на трибуни, і тут почався якийсь треш.Було помітно, що приймати таку кількість людей на стадіоні (рекордні 14 500 глядачів за час повномасштабної війни) місцевим організаторам було важко. Спочатку мене ледь пустили до кромки поля поспілкуватися зі знайомим із «Динамо», а потім попросили звідти піти.На ложі преси ситуація була не кращою. Туди заходили люди, їх відганяли, потім чомусь почали виганяти вже самих журналістів, але згодом зрозуміли свою помилку і дозволили залишитися. Там сиділи поруч з Іриною Козюпою з «Трибуни». Я сказав, що підписаний на її телеграм-канал, ми познайомились і мило поспілкувались.Матч незабаром розпочався, і він був НАБАГАТО кращим, ніж учорашня гра туру в УПЛ між «Шахтарем» та «Поліссям». «Буковина» виглядала цікавіше, втратила чудовий шанс забити (того вечора кураж спіймав Нещерет, а потім загубив його у Кривому Розі, але про це в іншій частині), а вже в наступній атаці пропустила перший гол.Причому до цього голу було чимало питань. «Буковина» атакувала, під час атаки їхній гравець Андрій Бусько впав, але атака продовжилась. Потім «Динамо» перехопило м’яч, провело швидку атаку і забило. Як виявилось, Бусько втратив свідомість. Обидва тренери дали свій коментар щодо цього епізоду, але про це трохи далі.Матч продовжився на зустрічних курсах, із єдиною різницею: команда з Чернівців свої моменти реалізувати не могла, а команда з Києва - могла.Окремо хочу відзначити атмосферу на стадіоні - неймовірна. Навіть «хвилю» запускали. Дуже сумую за «Дніпро-Ареною», а за аншлагами - ще більше. Їх у нас можна порахувати на пальцях однієї руки (я порахував, невдовзі на каналі вийде пост).Свято футболу в Тернополі закінчилось, і я пішов працювати - у підтрибунне приміщення. Пробитися туди стало ще одним квестом. Під час матчу проводився конкурс плакатів, де призами були футболки як «Буковини», так і «Динамо». Концентрація дітей на один квадратний метр просто вражала. Мені довелося пробиватись із боєм за допомогою Васі «Калькулятора» з «Брутального футболу» та якогось кремезного коміка, який розкидав дітей, як Халк. Іншим моїм колегам пощастило менше, і вони ледве знайшли альтернативний вхід у підтрибунку.І тут знову згадуємо чудову «організацію». У підтрибунному приміщенні були і випадкові діти, і журналісти, і ще бозна-хто. В якийсь момент стюарди почали виганяти звідти абсолютно всіх без розбору. Я та Діма не розгубилися і замість виходу просто проштовхнулися на пресконференцію тренерів. Кількість людей і маленька площа кімнати нагадали мені старий анекдот про клоунів у маленьких «Жигулях»:- Щось тебе не пам’ятаю.- Так я ж на баяні тобі грав.Особисто я поставив питання як Костюку, так і Щищенку. Згадали спірний епізод із першим голом «Динамо». Думки тренерів кардинально відрізнялись.Костюк вважав, що якщо «Буковина» сама продовжила атаку, то і «Динамо» не мало жодних зобов’язань дотримуватись правил чесної гри. Щищенко ж таку позицію колеги не зрозумів. Кожен залишився при своїй думці. Записати когось із футболістів уже не було ані можливості, ані бажання, тому ми ще трохи постояли біля автобусів (де нас записали у фанати Караваєва) і пішли на автовокзал, щоб повертатися до Львова.Частина 2/4🔷Дніпрянин