Telegram statistics channel - @dima_sadhu

Вітаю всіх❤️Мене звати Тетяна ,практикуючий нумеролог,регресолог,матриціолог,енергопрактикСьогодні ми розглянемо одну з найважливіших тем — страхи, які стримують нас від дій і блокують наші можливості. Адже часто ми відчуваємо, що хочемо більше від життя: нові досягнення, зміни, кращі результати. Але коли доходить до рішучих кроків, щось невидиме немовби тримає нас на місці. І це щось — наші страхи.Розглянемо такі знайомі всім нам страхи, як страх невдачі, осуду, успіху та навіть страх змін. Вони мають глибоке коріння і часом можуть виглядати дуже переконливо, змушуючи нас залишатися на місці. Але кожен з цих страхів — це лише одна із сторін нас самих, і з ними можна навчитися працювати.📍Сьогогодні приділю увагу страху невдач 1. Страх невдачі😱Сутність страху: Страх невдачі — це страх помилитися, виглядати "неправильно" або отримати результат, який не виправдає наших очікувань. Часто цей страх супроводжується перфекціонізмом: людина переконана, що або все має бути ідеальним, або краще не починати взагалі.Походження: Багато людей отримують цей страх ще з дитинства, де нас навчають, що помилки — це щось погане, що викликає сором або негативні наслідки. Зокрема, коли дитину порівнюють з іншими чи карають за провали, вона починає асоціювати невдачу з особистою поразкою.Вплив на життя: Страх невдачі паралізує наші дії. Він змушує нас відкладати, сумніватися, зупинятися на півдорозі або навіть уникати нових можливостей. Це часто викликає відчуття незадоволення собою і гальмує розвиток.Як подолати:☘️Змістіть фокус: Успіх не полягає у відсутності помилок, а в тому, як ви реагуєте на них. Кожна невдача — це досвід, що наближає вас до мети.☘️Маленькі кроки: Почніть з найменшого кроку у напрямку своєї цілі, навіть якщо він здається незначним. Кожен маленький успіх допомагає знизити страх невдачі.☘️Дозвольте собі помилятися: Відведіть для себе простір, де ви не боїтеся помилок. Наприклад, ведіть щоденник досягнень та аналізуйте помилки, як цінний досвід.Мій інстаграм

♾Вітаю, мої найкращі, це #даріяпсихологіядій і сьогодні про ⤵️«Ефект Снігової Королеви: Чому так складно показати свої почуття?»Сидиш така, ніби Снігова Королева, вся на холодному мінімалізмі: “Що? Почуття? Які ще почуття?” — А насправді всередині хочеться і плакати, і кричати, і навіть обійматися. Але не виходить. Чому⁉️Бо твоя психіка — це справжній геній самозахисту.🧊Дитинство і заборонені емоціїПам’ятаєш, як у дитинстві ти приходила зі сльозами, а тобі: — “Не плач, нічого страшного”? І ти така: — “Окей, не буду плакати”. А тепер твої емоції настільки заховані, що навіть сама їх не можеш знайти.🛡️Що робить психіка? — Захищається!— А ти спостерігаєш за своїм життям, як за серіалом на Netflix.💔“Якщо я покажу свої почуття, мене відштовхнуть”Уяви, що колись твої почуття ігнорували, висміювали чи навіть карали. Тепер ти боїшся, що це повториться, тому краще сидіти тихенько й удавати, що тебе це взагалі не зачіпає.❓І що тепер?✅Перше — дихай. ✅Друге — розумій: це не твоя вина, а звичка, яку ти навчилася, щоб вижити.✅Третє — не треба бути ідеальною “емоційною королевою”. Достатньо почати з малого: запитай себе, що ти зараз відчуваєш, навіть якщо це просто “щось дивне”.📱Мій Instagram для дружби

💜Духовна практика "Безпечне сяйво внутрішнього світла".💜Пориньте в медитацію або просто уявіть, що ваше внутрішнє світло сяє дуже яскраво. Зробіть глибокий вдих, а на видиху уявіть, що з основи вашого хребта в землю прямує промінь золотого світла. Продовжуючи дихати, відчуйте, як цей глибокий зв'язок із землею розслабляє вас і забезпечує міцну основу всередині вас.Тепер переведіть увагу на серцевий центр - енергетичне поле в середині грудей. Уявіть, що там горить полум'я, що світиться. У міру того як ви вдихаєте, це полум'я стає дедалі більшим і яскравішим. Коли ви видихаєте, світло від цього полум'я починає наповнювати ваше тіло. Продовжуйте дихати й уявляйте, як Божественне світло, зцілювальна енергія любові, випромінюється за вашими плечима, відчуйте, як вона наповнює кожен орган і кожну клітину.Тепер уявіть, як це світло виходить від вас і наповнює ваш будинок, район, де ви живете, і всю планету. Уявіть, як це любляче світло благословляє всіх людей по ланцюжку. Це світло сприяє розвитку цілющої енергії в навколишньому світі й у вашому власному тілі. І пам'ятайте, дозволити сяяти вашому світлу - це безпечно. Можливо, коли ви були дитиною, вам здавалося небезпечно бути тим, ким ви дійсно є всередині - безневинним, довірливим і сповненим любові. Пам'ятайте, що колективна свідомість людей починає змінюватися. Тепер більшість людей всюди звертаються до духовності як до єдиного місця, де вони можуть віднайтисправжній мир і щастя. Ця практика дуже ефективна. Незалежно від того, що відбувається навколо вас, продовжуйте виконувати її.Одного бажання уявити внутрішнє світло, що наповнює вас і всю землю Божественною енергією, достатньо, щоб наблизитися до втілення миру у фізичній проявленій реальності.З любов'ю, Олена Михайловська

Коли ми живемо повним життям у кожному моменті, ми перестаємо відчувати перебіг часу. Нам не потрібно нікуди поспішати, нічого досягати, нічого утримувати. Ми просто є — у цьому подиху, у цьому русі, у цьому звуку. І цієї миті зникає ідея “я”, тому що вона існує тільки у зв'язку з минулим і майбутнім.Але як тільки ми починаємо думати про “завтра”, ми одразу втрачаємо контакт із тим, що прямо перед нами. Завтра — це розумовий конструкт, такий самий, як і вчора. Ми створюємо ці ідеї, щоб почуватися безпечніше, щоб упорядкувати хаос життя. Однак, замість того, щоб жити, ми починаємо планувати, мріяти, турбуватися.Практикувати життя в сьогоденні — це означає довіряти життю. Це не означає, що ви кидаєте свої обов'язки або перестаєте дбати про майбутнє. Це означає, що ви починаєте помічати, як майбутнє стає виправданням для уникнення сьогодення. Ми говоримо: “Коли я зроблю це, я буду щасливий”, або “Коли все складеться, я зможу розслабитись”. Але в цьому очікуванні немає радості, ні свободи. Це пастка, в яку ми самі себе заганяємо.Ідея часу – це форма егоїзму. Вона дає нам ілюзію контролю, ілюзію того, що “я” може щось змінити чи утримати. Але чим більше ми прив'язані до цієї ідеї, тим сильніше ми поділяємо себе зі світом. Ми створюємо бар'єр між собою та тим, що є. Ми починаємо бачити світ через призму своїх бажань, своїх страхів, свого “я”.Практика присутності – це не боротьба з часом. Це відпускання спроби зрозуміти та зафіксувати його. Це запрошення побачити: зараз це все, що у вас є. І в цьому "зараз" немає нічого зайвого. Кожен звук, кожен погляд, кожен вдих досконалий. Якщо ви мешкаєте цим моментом повністю, ви не втратите нічого. Навпаки, ви знайдете те, що завжди було з вами.Коли ви перестаєте чекати, ви починаєте бачити. Бачити, як лист повільно хитається на вітрі, як крапля води стікає по шибці. Ви починаєте чути, як тихо щебечуть птахи або як ваш власний пульс відбиває ритм життя. І в цій тиші немає місця "я". Є тільки життя, таке, яке воно є.Все, що вам потрібно - це усвідомити: немає потреби бути десь ще, немає потреби бути кимось. Цей момент уже повний. Просто дозвольте собі бути тут.

🗣Друзі, привіт! Чую, субота буде спекотною! ☀️✅Чекаю всіх бажаючих в 18.00 в цю суботу на розбір таких питань!👇1. Вітаю, Дмитро. Як "починити диру" з мамою. Якщо я до неї відкрита та з добром,а вона ні. Психує і не сприймає мене такою як я є і мій спосіб життя. А мені від того боляче знов і знов2. Як правильно бажати людям щось? Наприклад гроші, або здійснення мрій?3. Підкажіть , а як розвинути духовне терпіння ?)4. Вітаю Діма! Чи практикуєте ви родові практики, медитації , на відновлення звʼязку з родом , прийняття , очищення ? Якщо так то як часто і чи можете навчити цим інструментам які ви обрали для себе ? Дякую 🤝5. Стосовно аскез. Про що говорить ситуація, коли я, наприклад, беру аскезу не дивитись новини тиждень, маю серйозний намір, а ввечері розумію, що я з телефоном в руках зависла у тих новинах? Це говорить про слабохарактернічть та слабкість? 6. Ви у ефірі затронули тему про психосоматику. А чи можна навчитись розуміти та розрізняти в різних життєвих ситуаціях, це карма чи психосоматика? 7. Ви вірите у магію?8. Як повернути людину до життя, яка впала в алкогольну залежність?9. Співвідношення понять: психіка, душа, дух, разум. Ваш погляд.10. Чому постійно хворію, хоча вже давно займаюсь духовн, йога, цвяхи, медитації11. Боюсь лі я Штучного інтелекта. Що думаю на цей рахунок?Прямий ефір відбудеться на моїй сторінці в інстаграм😇 😊😊😊📱 мій інстаграм

Не критикуйте інших, займіться собою, у вас завжди є над чим попрацювати в собі.Якщо ж вам не до себе, але є "справа" до іншого, запитайте себе: чим цей інший так "вабить" вас, що в ньому такого, що чіпляє вашу увагу, яке "послання" він вам приніс від всесвіту.Не сперечайтеся. У суперечці все одно нікому нічого не доведете, лише принизиие себе. Але завжди спокійно, тонко, грамотно і розумно вмійте розповісти свою думку, це риса сильних, поважних, адекватних людей.Не нав'язуйте свою думку оточуючим, Будь-яке нав'язана думка чи дія, навіть любов - це агресія, а вона, своєю чергою, - прояв страху.Не оцінюйте поведінку іншої людини, постарайтеся зрозуміти, оцінювання іншої - це насамперед неусвідомлене знецінення себе.Не вимагайте і не чекайте інших схожості з вами. Є різні світи людей, які відрізняються різними рівнями досвіду, свідомості, самосвідомості. Ці видові різниці між людьми такі ж, як і між різними видами квітів (орхідея, кактус та інших.). Але навіть серед людей того самого виду є індивідуальні відмінності. Тому не варто дивуватися різниці думок, вчинків, мотивів та цінностей.Пам'ятайте, все в цьому світі важливо і потрібно, все є вище творіння та має "вищий задум".

Закохайся в себе по вуха🙏🪷🕉️Ти – центр Всесвіту. Спочатку ти в себе закохуєшся - потім всі оточуючі ... не плутай послідовність.Розмовляй із собою як із голлівудською супер-зіркою, як із римським імператором, як із кумиром усіх часів та народів.Усвідомь раз і назавжди: ти для себе - НАЙВАЖЛИВІША людина на планеті.Йдеться не про дебільну самозакоханість, я маю на увазі - любити себе так, як любив би тебе Ісус, Махатма Ганді, Мати Тереза - всеприйнятливо, всепрощаюче, БЕЗУМОВНО.Тільки полюбивши себе, ти нарешті перестанеш сидіти біля узбіччя життя з простягнутою рукою: «Любіть мене…» і почнеш САМ дарувати людям.Полюбивши себе п-о-с-п-р-а-в-ж-н-ь-о-м-у а це значить - ПРИЙНЯТИ СЕБЕ таким, яким ти є… з усіма чудасями, косяками та шрамами… ти перестанеш нарешті шукати своє відображення в чужих очах… адже коли справді щось любиш – тобі по-барабану, що про це говорять інші.Ти ж чув цю тему: коли падає літак і випадають кисневі маски, в інструкції сказано: СПОЧАТКУ НАТЯГНИ НА СЕБЕ, потім допомагай іншим. Ти нікого не зможеш зробити щасливим поки що сам - нещасливий.І тут ти думаєш: «Але, щоб бути щасливим, мені потрібно, щоб мене хтось любив…»Повернися до першого абзацуПіклуйся про себе в першу чергу.Цінуй себе найбільше на світі.Не хвилюйся - це не егоїзм.Егоїсти себе не люблять.Заповни свою душу любов'ю. До країв. А потім піддай ще жару! Щоб вона виплеснулася через край і затопила цілий світ.Свят Білий

Якщо вам хочеться чогось нового, то майте силу пожертвувати та відмовитись від старого. Серед людей, мистецтво прояву м'якості та ніжності у всьому, є найбільшою із втрачених можливостей. Ми не усвідомлюємо, що чим м'якше наші зусилля, тим ширше для нас відчиняються наші двері, і тим глибше ми проникаємо у свою Суть.Без стосунків розвитку немає. Ніхто нікому нічого не винен... але кожен комусь необхідний... як для себе насамперед, так і для іншого близького. І близькі - це не тільки ті, з ким ви живете поряд, а й ті, хто опинився зараз поряд. Немає жодних відмінностей, є лише ваше ставлення до всіх і всього як до себе самого.Ми мучимося з дрібними, нікому не потрібними проблемами, ми витрачаємо наші думки та почуття даремно, ми від народження обмежено дивимося собі під ноги. Нас з дитинства вчать: «Дивися собі під ноги… Дивись не впади…» І ми вмираємо, так нічого і не зрозумівши: хто ми і навіщо ми тут, а тим часом десь глибоко в нас живе одне прагнення: туди, вгору, додому, з'єднатися зі своєю суттю.Тому, перш ніж подумати про щось погане, подумайте про добре... і все почне змінюватися.

Поради як жити в цьому вимірі (ч.2)8. Діяти так, якби ви вже мали бажане. Звичка створює відповідні стани свідомості, які згодом і реалізуються в обставини.9. Пам'ятати, що всі люди на землі отримують з одного джерела, конкуренції та нестачі не існує. Як кажуть «У всесвіті всього багато» Ваше місце ніхто відібрати і зайняти не може.10. Живіть своїм життям, не намагайтеся реалізувати уявлення батьків чи друзів, уряду чи чоловіка про те, що для вас на їхній погляд краще.11. Замінюйте свої страхи на почуття подяки Всесвіту за викладені життєві уроки. Вам нема від кого захищатися, нападають тільки на тих, хто вірить у зовнішні причини і чекає на напад. Будьте відкритими та доброзичливими – у відкриті двері не ломяться. Сильний не може бути агресивним. Агресія – ознака слабкості. «Зауважте мене, я тут, цього хоче агресор.»12. Випромінюйте ті енергії, які хочете отримати натомість. За законом циркуляції до вас повернеться те, що ви посилаєте у світ.13. Представляйте та плануйте події, лише у тому варіанті, який хочете здійснити. Відправний момент – результат. Чітко треба знати, що й навіщо ви хочете отримати та що випробувати. Шляхи знайдуться, якщо буде величезний намір їх пройти до потрібного результату. Шукайте можливості у перешкодах, а не перешкоди у можливостях.14. Усвідомте своє значення для навколишнього світу. Ви гідні всього найкращого, тому що ви - один з результатів, отриманих Всесвітом з мільярда виконаних причин для подальшої діяльності, який необхідний для виконання наступного мільярда причин, що виникають. Через ці обставини ви – найнеобхідніша людина на Землі! Не обставини від нас відвертаються, а ми від них (до речі, тому виникає і зневіра в умі)))

«До мене на чашку чаю прийшов приятель, ми сіли на кухні та розмовляли про життя. Під час розмови я встав і сказав: «Зараз я помию посуд і повернуся».Мій приятель глянув на мене так, ніби я повідомив, що відлучаюся для будівництва космічної ракети. У повному сум'ятті і із захопленням у голосі він сказав: «Я радий, що ти допомагаєш своїй дружині. Я своїй не допомагаю, бо я їй кілька разів допоміг, а вона мене навіть не хвалить. Минулого тижня я помив підлогу, і жодного слова подяки».Я повернувся на своє місце, сів поруч із ним і пояснив, що я не «допомагаю» своїй дружині. Моїй дружині помічник не потрібний, їй потрібний партнер. Я її партнер по дому, і у нас різні функції у цьому партнерстві, але виконання домашніх справ – це не «допомога».Я не допомагаю своїй дружині забиратися в будинку, тому що я теж у цьому будинку живу, і мені теж потрібно в ньому прибиратися.Я не допомагаю своїй дружині готувати, тому що хочу їсти, і мені теж потрібно готувати.Я не допомагаю своїй дружині мити посуд після вечері, тому що я також користувався цим посудом.Я не допомагаю своїй дружині з її дітьми, тому що це і мої діти, а мій обов'язок бути батьком.Я не допомагаю дружині прати, розвішувати та складати одяг, бо це і мій одяг, і одяг моїх дітей.Я не помічник у цьому будинку, я частина цього будинку. А щодо похвали, я запитав свого співрозмовника, коли востаннє після того, як його дружина зробила прибирання в будинку, випрала одяг, змінила постільну білизну, викупила дітей, приготувала їжу, щось організувала, він подякував їй?Але подякував не проходячи, а з почуттям: «Ух ти, люба! Ти захоплююча!"Тобі це не видається абсурдним? Хіба не дивно, коли ти, раз у житті помивши підлогу, чекаєш на якийсь особливий трофей за свої заслуги? Чому? Ти не замислювався про це, друже?Можливо, ти надто захопився цією «культурою мачо», яка вважає, що всі домашні справи – це її робота.Можливо, тебе колись навчили, що все це робиться само собою, що тобі навіть не треба напружуватися? Ну, тоді хвали її так само, як ти хотів, щоб хвалили тебе, такими ж словами і з таким самим почуттям.Допомагай їй, будь справжнім компаньйоном, а не гостем, який приходить в цей дім їсти, спати, приймати душ і задовольняти свої потреби. Будь як удома! У себе вдома.Справжні зміни у суспільстві починаються з нашим будинком. Навчайте своїх дітей справжньому товариству в сім'ї!»Тед Едвардс