Є три категорії людей. Ті, хто вірять у Бога. Ті, хто не вірять у Бога. І ті, хто вже не вірять у Бога. Я вам одразу скажу: Богу все одно на всі три категорії. Тому що на кожну з них поширюється один і той самий закон. Бог - це не дядько, який суворо стежить за всіма нами. Для мене Бог - це структура Всесвіту від першого до останнього атома. Просто структура, яку люди назвали Богом. У структурі Всесвіту діють закони, за якими рослина тягнеться вгору, ріки течуть вниз, кинутий камінь падає на землю, а людина проходить покладені їй випробування. Ті, хто не вірять у Бога, будуть жити. І, можливо, навіть непогано. Але вони так і не знайдуть відповідей на найзвичайніші питання:чому все саме так, а не інакше?чому одні хворі, а інші здорові?чому одні багаті, а інші бідні?для чого все це?куди ми живемо?і що буде потім? Та й добре. У наступному житті все одно прийдуть до цих питань. Ті, хто вже не вірять, - це інша категорія. Ці люди, зіткнувшись із труднощами, починають думати, що Бог особисто щось замислив проти них. Їм образливо, що Бог не зробив так, як їм хотілося. І все, що вони придумали, - це образитися на Бога й висунути протест у вигляді фрази:“Раніше я вірив, але після того, що зі мною сталося, я вже не вірю в Бога”. Дивно. А Бог тут до чого? Якщо ви їли багато солодкого і у вас з’явився жирок на талії, то в цьому винні виключно ви, бо порушили закон обміну речовин. Так само і в житті. Усе, що з вами відбувається, - це справа ваших рук. Ваші думки. Ваші слова. Ваші дії. Усе це запускає ланцюги подій, на які реагує енергія Всесвіту. Нічого особистого. Є сплеск - є кола на воді. Іноді людина роками живе в руйнуванні себе, а потім дуже дивується, чому життя починає сипатися. Але Всесвіт не карає. Він просто реагує на те, що ми запускаємо в простір своїми рішеннями, станами й вчинками. З тими, хто вірить, інша історія. Віруючі повторюють:“Нехай буде воля твоя”. І дуже дивуються, коли воля Бога не збігається з їхніми очікуваннями. Одна з найпоширеніших фраз у молитві звучить саме так:“Нехай буде воля твоя”. Але люди часто говорять це, навіть не вникаючи в сенс. А потім, коли щось трапляється, забувають, із чим саме погодилися. Для мене воля Бога - це структура Всесвіту, яка має свої правила гри. Свої закони. І воля Бога - це не його особисте бажання щодо вас конкретно. Це закон, під який потрапляють усі. У річці всі камені мокрі. Будь-якого розміру. І тільки шорсткі камені будуть згладжені. Або добровільно. Або примусово. І тут немає жодної особистої злості від Всесвіту. Просто на відшліфовування шорсткості каменів іде більше енергії. Можна проїхати через усе місто і без знання ПДР. Але ризик аварій, штрафів і злості інших водіїв зросте в багато разів. А можна знати правила і їхати спокійно. Так само і в житті. Вірити чи не вірити в закони Всесвіту - особиста справа кожного. Але, дотримуючись цих законів, все ж можна доїхати до пункту призначення більш-менш адекватно. І, можливо, саме тут починається доросла духовність. Не в тому, щоб просити Бога виконати наші бажання. А в тому, щоб нарешті почати розуміти, за якими законами влаштований цей світ. Якщо у вас є питання - пишіть у коментарях, я із задоволенням дам відповіді. Ну а закони Всесвіту або хоча б частину з них я напишу в наступному пості.