Людина здається обмеженою, малесенькою, немов краплинка роси. Але в ній міститься океан, в ній міститься все небо. Якщо поглянути на людину збоку, вона здасться малесенькою, крихітною – піщинкою: піщинкою серед пилу. Але якщо поглянути на людину зсередини, з центру, вона буде величезна, як всесвіт. У цьому полягає різниця між наукою і релігією: наука розглядає людину ззовні і не знаходить у ній нічого духовного, нічого Божественного; наука бачить лише людську фізіологію, хімію, біологію. Людина для неї – просто тварина певного виду. Ось чому, щоб зрозуміти людину, вчені вивчають тварин. З тваринами простіше, ними легше маніпулювати, тому вчені люблять проводити експерименти на щурах. Який би висновок вчені не зробили щодо щурів, вони заявляють, що це стосується і людини. Звичайно, у людини все трохи складніше, але, загалом, все те саме... наука знизила людину до рівня щура, тепер людину модно зрозуміти, вивчаючи щурів або собак. Насправді людину можна зрозуміти, лише зрозумівши Будду, Христа, Крішну. Запам'ятайте головне правило: вищего ніколи не зрозумієш, виходячи з знань про нижчего; нижчего можна зрозуміти, вивчивши вищего. Вище містить у собі нижче, але нижче не містить у собі нижчого. Шлях до розуміння людини не ззовні. Це не шлях зовнішнього спостереження, це шлях медитації. Ти повинен проникнути всередину, у свій суб'єктивний світ. Опинившись там, ти пізнаєш найбільше чудо, вищу істину, ти зрозумієш, що людина є Богом. Ошо