А час іде, і йде він безповоротно. Нам здається, що так буде завжди. Однак якщо ми озирнемося назад, то побачимо, що багато чого вже немає з нами. Змінюється все, руйнуються будинки, на їх місці будуються нові. Та цивілізація, яка була сто років тому, на даний момент практично зникла. Всього якихось сто років тому все було зовсім інакше. Але що буде ще за сто років? Можна сказати з упевненістю, чого точно не буде... Не буде вас. Такими, як ви знаєте себе та один одного – не буде нікого. Можливо, не буде навіть цієї соцмережі, а можливо й інтернету. Але це не так важливо, тому що не буде кому побачити всі ці зміни. Всі ті проблеми, які зараз вас хвилюють, насправді не стоять і дещиці уваги. Все це дрібниці. Всі ці турботи, кар'єри, досягнення, мрії та плани, цілі - все це пил, що не має жодного значення. Картонне життя, на якому олівцями намальовані ті цінності, в яких ви загрузли. Ті цінності не справжні, вони нав'язані вам суспільством, нормами моралі та правилами, рамками умовностей, національними та статевими ознаками... Усі ці цінності мають значення не для вас, але тих, хто їх колись придумав. Тому що життя – це не про намальовані, а справжні цінності.