Тату, бачиш, усі дерева йдуть назад!"Старий чоловік із 25-річним сином увійшли до вагона поїзда і зайняли свої місця. Молодий чоловік сів біля вікна.Щойно потяг рушив, він висунув руку у вікно, щоб відчути потік повітря і раптом захоплено закричав:— Тату, бачиш, усі дерева йдуть назад!Літній чоловік усміхнувся у відповідь.Поруч із молодим чоловіком сиділа подружня пара. Вони були трохи сконфужені тим, що 25-річний чоловік поводиться, як маленька дитина.Раптом молодик знову закричав у захваті:- Тату, бачиш, озеро та тварини… Хмари їдуть разом із потягом!Пара зніяковіло спостерігала за дивною поведінкою парубка, в якому його батько, здавалося, не знаходив нічого дивного.Пішов дощ, і краплі дощу торкнулися руки хлопця. Він знову переповнився радістю і заплющив очі. А потім закричав:— Тату, йде дощ, вода торкається мене! Бачиш, тату?Бажаючи хоч чимось допомогти, пара, що сидить поруч, запитала літнього чоловіка:— Чому Ви не відведете сина до якоїсь клініки на консультацію?Літній чоловік відповів: — Ми щойно з клініки. Сьогодні мій син перший раз у житті знайшов зір…"