Читаю про те, як «Зайчик» став субкультурою в Los Angeles Times.

А там:

Надзвичайно химерний роман «Зайчик», який у TikTok часто називають «гарячковим сном», перекладено 17 мовами. Авад зазначає, що особливо велика читацька аудиторія в неї — в охопленій війною Україні, де книжка стала справжнім бестселером.

«Мене це дуже зворушує, — каже вона. — Вони говорять, що це дуже антифашистська й антисистемна книжка. Вона про те, як не піддаватися тяжінню групи, знаходити власну опору, стояти на своєму, бути собою і приймати себе такою».

Ми любимо тебе, Зайчику.

Мона Авад розповідає, що у «Зайчика» не завжди була така шалена група фанатів. Коли книжка вийшла 2019 року, критики зустріли її схвально, але продавалася вона гірше за попередній роман Авад «13 способів дивитися на товсту дівчину».

«Я подумала: ну, можливо, це просто дивна книжка», — згадує вона.

А потім, у розпал пандемії, Авад зателефонували з видавництва: «Зайчик» раптом почав продаватися — понад тисячу примірників на тиждень через два роки після виходу. У видавництві навіть не могли зрозуміти, що сталося. Приблизно тоді роман відкрили для себе BookTok і BookTube. А потім з’явилися кролячі вушка.

Читачі почали тегати Авад в Instagram: фотографувалися у кролячих вушках, робили татуювання, малювали персонажів, створювали комікси, рілзи й колажі.

За посиланням ще трохи картинок. Про екранізацію нічого не зрозуміло, але права, здається, давно продані.

У «Жоржа» друга частина вийшла, до речі.