Для розуміння тим чим займався Ігор можна прочитати його статтю "Народно-інструментальна програмнамузика:твори на сюжет «чабан загубиввівці»у Причорномор’ї та Карпатському регіоні".У статті розглянуто твори народної інструментальної програмної музики на сюжет «чабан загубив вівці», поширені серед пастуших спільнот Причорномор’я та Карпат, а також їхні паралелі в інших євразійських музичних традиціях. Проаналізовано структурні й стильові особливості жанру, зокрема поєднання повільної вільноритмічної імпровізації зі швидкою танцювальною частиною, використання характерних ладів і регіональних модусів, звуконаслідування та сигнальних прийомів. Сукупність цих рис формує інструментальний наратив — різновид оповіді без слів.Порівняльний аналіз засвідчує існування споріднених традицій в етнічній музиці кримських татар, румунів, українців Карпат, угорців, у клезмерському єврейському репертуарі, а також у кочових скотарських культурах Євразійського степу — від Казахстану й Киргизстану до Алтаю та Сибіру. У цих традиціях програмна музика набула значно ширшого розвитку, охоплюючи тематику від звуків природи до епічних і героїчних наративів.Окрему увагу приділено історичній глибині жанру: його витоки простежено щонайменше до XVII століття. Розглянуто можливі перські впливи, риси, засвоєні з ісламської цивілізації, а також відлуння степових культур Сходу, що відображають тривалі процеси міграцій і міжкультурного обміну.https://ethnomusicology.com.ua/article/view/349737/339597Це лише один з фрагментів його напрацювань і пошуків. Справді дуже важка втрата для наукової спільноти. У цій статті він також посилаєтсья на нашу хрестоматію, яку ми дуже багато обговорювали і планували певним чином переосмислити роль музики в анімістичному світосприйнятті. Напевно єдине, що нам лишаєтсья - не дати загубити його напрацюванням і розвинути інтуїції у тих пошуках, що він постійно закидав для «подумати». Поки ще у нас є час і памʼять про все, що обговорювали.