Ледь не забули. Є важливий інформпривід. Вести Діалог — це не тільки розповідати про себе. Але й чути іншого. Вважаємо одним із найвдаліших діалогів на нашому проекті це інтерв’ю, присвячене християнській Європі. Не секрет, що православні до «гейропи» ставляться зверхньо, подекуди щиро вважають себе останнім оплотом благочестя. І лише коли зустрічаєшся з європейським християнством віч-на-віч, відчуваєш болісний кровоточивий розрив і водночас радість від того, скільки учнів Христових попри всі розбіжності у віровченні так само віддано ідуть за Ним. Сьогодні Православна Церква відзначає пам’ять святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського (бл. 400 р.). Він подвизався в часи нерозділеної Церкви і нині його молитовний покров допомагає долати розділення й упередження. ***«Чим відомий Мартін, якщо в двох словах? Один із найяскравіших моментів його життя — це коли ще молодою людиною, вихованою в християнській родині, він просив Бога відкрити йому його шлях. Батьки Мартіна були потомственими військовими, мріяли, щоб їхній син одружився, зробив військову кар’єру — чого всі батьки, в принципі, бажають. Але він прагнув чогось іншого. І через це стався у нього з батьками конфлікт, та й внутрішній конфлікт він переживав також.Мартін весь час молився, щоб Господь відкрив йому шлях. Але Бог не відкривав.Якось у листопаді повертався він на чолі свого військового загону до міста Ам’єн. Ішов сніг, було холодно. Перед міськими воротами лежав жебрак, який уже замерзав. Ясна річ, ніхто навіть не думав звертати на нього увагу. І тут щось таке Мартіна зупинило, він зійшов з коня, відкрив свій довгий, дуже теплий, римський армійський офіцерський плащ на хутрі, розрізав його навпіл і віддав половину цьому бездомному.Солдати промовчали, подумали, мабуть, що в їхнього командира через релігію зовсім розум відібрало. Тієї ж ночі Мартін бачить сон, як сидить Христос у його плащі, навколо апостоли — Петро, Павло та інші святі. І Христос каже: «Дивіться, якого плаща Мені подарував Мій друг Мартін».Усе для Мартіна стало зрозуміло. Наступного дня він залишає службу і йде своїм шляхом.У чому сенс цієї історії? Вияви милість, і Господь відкриє тобі шлях. Тобто шлях до волі Божої лежить через милість, смиренність і любов до ближнього.Щойно людина видирається зі свого егоїзму, як одразу починає бачити і розуміти, чого від неї хоче Бог. Якщо, звичайно, залишається чесною перед собою і готова волю Божу прийняти».***Читайте обов’язково цей текст. А ми спробуємо й надалі розповідати про те, що об’єднує довкола найголовнішого в житті.