«Не знаю, як передати те почуття, коли ти все життя за щось боровся, а потім виявляється, що від самого початку було зрозуміло, що все даремно.З одного боку, тоді це дало мені сили багато чого терпіти й боротися. Вся наша сім’я працювала над тим, щоб син соціалізувався. З іншого боку, коли я зрозуміла, що це був обман з благими намірами, то на три сезони відʼїхала в депресію…»***А у вас було колись це відчуття — що стільки сил докладено, а результату немає, і все це настільки розчаровує, що опускаються руки?Як підтримати себе в такому стані?Що допомагає рухатися далі? Ставте ❤️‍🔥 якщо так було, але згодом минало.Якщо маєте час і настрій, поділіться своїм позитивним досвідом у коментарях.Ну а на Діалог.тут сьогодні історія, яку ми давно хотіли вам розповісти. Поки люди, далекі від співчуття та емпатії, щосили думають, як іще обмежити релігійну свободу громадян, ті, хто й без того долає в житті нелюдські випробування, знаходять у Церкві свою відраду й утішання.Хай співчуття та розуміння одне одного буде якомога більше в нашому суспільстві ❤️‍🩹