Якщо Церква так сильно любитиме державу, то не зможе виконувати Євангеліє, яке захищає пригноблених землі, любить чужинців та бідних, голодних і хворих. Наш сьогоднішній текст корисний тим, що нам в Україні бачаться внутрішні церковні проблеми як неподоланний (поки що) клубок протиріч. Але не тільки в нас так. Є речі, які потребують переосмислення і принаймні обговорення на рівні світовому. Одна з важливих серед них — перегляд церковно-державних взаємин.У своїх наукових і публіцистичних працях наш сьогоднішній співрозмовник рішуче говорить на цю тему — необхідності для Церкви переглянути відносини з державою. Читачі Діалогу.ТУТ у коментарях також постійно висловлюють цю думку: при нинішньому стані речей намагання підкорити Церкву політичним інтересам та зловживання з боку держави тільки посилюватимуться.Про церковно-державний нейтралітет, яким він міг би бути, та про помилки, від яких не виграє жодна сторона — наш сьогоднішній діалог.Знайомтеся, доктор Ассаад Еліас Каттан, професор православного богослов’я Мюнстерського університету (Німеччина), спеціалізується на патристиці та герменевтиці.Оригінал англійською доступний за посиланням в українському тексті.