Історія про вечерю🥟Повторюємо фрази та слова з попереднього посту та читаємо історію. Переклад трохи нижче✨Am Abend saß die Familie zusammen, um Abendessen zu genießen. Die Mutter hatte den Tisch gedeckt und eine leckere Vorspeise vorbereitet — einen frischen Salat. "Guten Appetit!", sagte der Vater, während er sich etwas Brot vom Abendbrot nahm. "Schmeckt es dir?", fragte die Mutter die Tochter. "Ja, das schmeckt sehr gut!", antwortete sie und fügte hinzu: "Könntest du mir das Salz reichen?"Nach der Vorspeise folgte das Hauptgericht — Spaghetti mit Tomatensauce. Alle waren begeistert, aber der Sohn sagte: "Ich mag keine Zwiebeln." "Kein Problem," lachte die Mutter, "ich habe sie dieses Mal weggelassen."Am Ende des Essens sagte der Vater: "Ich bin satt. Aber was ist mit dem Dessert?" "Lass uns den Nachtisch nicht vergessen!", lächelte die Tochter und holte einen Apfelkuchen aus der Küche.Український перекладУвечері сім'я зібралася разом, щоб насолодитися вечерею. Мати накрила на стіл та приготувала смачну закуску — свіжий салат."Смачного!", сказав батько, беручи трохи хліба з вечері."Смачно?", запитала мати у доньки."Так, це дуже смачно!", відповіла вона і додала: "Можеш передати сіль?"Після закуски було подано основну страву — спагеті з томатним соусом. Усі були задоволені, але син сказав: "Я не люблю цибулю.""Нічого страшного," засміялася мати, "цього разу я її не додавала."Наприкінці вечері батько сказав: "Я наївся. Але як щодо десерту?""Не забудьмо про десерт!", усміхнулася донька та дістала яблучний пиріг з кухні.