13 лютого – пам’ять преподобного НИКИТИ, затворника Печерського, єпископа Новгородського❗️🟢Угодник Божий жив у ХІ столітті і розпочав своє чернече життя у Києво–Печерській обителі. Незабаром юний монах виявив бажання піти в затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він сподівався лише на свої сили. 🟢У затворі праведний Никита дійсно став нести великі подвиги на невдовзі впав у спокусу. Йому явився диявол у вигляді Ангела, якому недосвідчений подвижник поклонився. Нечистий дух дав монаху пораду, як такому, котрий вже ніби досяг духовної досконалості: «Ти не молися, а лише читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе», – і став поряд затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього.🟢Молодий монах несподівано почав пророкувати і напам’ять знав весь Старий Завіт, але уникав навіть згадок імені Господа Ісуса Христа, і чути не хотів про Святе Євангеліє. Дізнавшись про це, святі отці Києво-Печерської лаври зрозуміли, що інок перебуває в небезпечному стані духовної омани. Вони не залишили свого співбрата в біді. Преподобні отці, звершивши багато молитов за Микиту, вигнали з нього біса.🟢 Тоді, прийшовши до тями, Никита сповідавши гріх, відповідаючи на запитання братії, клявся, що ніколи не читав книг, які раніше цитував, і навіть перестав розуміти абетку, тож його знову навчали грамоти. Після цього, згідно патерика, Никита віддався «стриманню, послуху та чистому й смиренному життю, так що всіх перевершив у чеснотах».🟢Після цього преподобний Никита полишив затвор і жив у суворому пості й молитві. Згодом, у 1096 році він був поставлений єпископом у Новгороді, а за своє святе життя Господь наділив його даром чудотворення. Одного разу під час посухи архіпастир молитвою звів дощ із неба, а іншого — по його молитві припинилася пожежа в місті. 🟢Впродовж 13 років святитель Никита опікувався новгородською паствою після чого мирно спочив у Господі.У 1558 році, за царя Іоанна Васильовича, відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в Софійському соборі Великого Новгорода