Спочатку слід прийти до розуміння, що ж мається на увазі під багатозначним виразом «кінець аналізу». З позицій практики це зробити легко. Аналіз завершений, коли аналітик і пацієнт більше не зустрічаються на аналітичних сеансах. Вони розлучаються тоді, коли приблизно виконані дві умови: перша, якщо пацієнт вже не страждає від своїх симптомів і подолав свої страхи і гальмування, і друга, якщо аналітик вважає, що хворим усвідомлено стільки витісненого, пояснено стільки незрозумілого, подолано стільки внутрішнього опору, що не слід боятися повторення наявних патологічних процесів. Якщо досягненню цієї мети перешкоджають зовнішні труднощі, то вважають за краще говорити про неповний, а не про завершений аналіз. Інше значення кінця аналізу набагато амбітніше. Тут ставиться питання, чи не було на пацієнта настільки глибокого впливу, що продовження аналізу вже не здатне викликати подальші зміни. Тобто чи можна за допомогою аналізу досягти рівня абсолютної психічної нормальності, якому приписується здатність до самостабілізації, ніби хтось в силах зняти всі наявні витіснення і заповнити всі прогалини спогадів…Фрейд