‼️ Чим довше держава встановлює долю зниклого військового — тим меншу допомогу може отримати його родина.Тисячі родин українських військових сьогодні живуть у невідомості — їхні близькі зникли безвісти під час війни.Інколи встановлення долі військовослужбовця триває місяцями або роками.Водночас, відповідно до положень Закону України №4796-ІХ від 26 лютого 2026 року, під час виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення факту загибелі військовослужбовця, який певний час перебував у статусі зниклого безвісти за особливих обставин, враховуються (віднімаються) суми грошового забезпечення, які були виплачені членам родини під час перебування військового у цьому статусі.🔹 Фактично це означає:- якщо загибель військового встановлена одразу — родина отримує 15 млн грн;- якщо військовий певний час вважався зниклим безвісти — з 15 млн грн можуть бути відняті виплати, які родина отримувала під час його розшуку.➡️ У результаті родини військовослужбовців, яких довше розшукували, можуть отримати меншу державну допомогу, ніж інші родини загиблих військових.Такий підхід створює ризик нерівності у соціальному забезпеченні родин загиблих Захисників та Захисниць України.Родини військовослужбовців, які зникли безвісти під час війни, вже переживають найважче — невідомість щодо долі близької людини. І вони не повинні опинятися у гіршому становищі лише тому, що державі знадобився час для встановлення цієї долі.Час розшуку військового не може бути підставою для зменшення допомоги його родині.🔴 З огляду на зазначені ризики звертаюся до Президента України з проханням ЗАСТОСУВАТИ ПРАВО ВЕТО до Закону №4796-ІХ та повернути його до Верховної Ради України для доопрацювання.Законодавство має гарантувати рівні соціальні права для всіх родин загиблих Захисників та Захисниць України!