Казка про мажорів і забуту совість

Колись у країні, яка потерпала від війни, люди жили між стражданнями та надією. Щодня вони боролися за своє майбутнє: хтось тримав оборону на передовій, хтось плетів маскувальні сітки чи віддавав останню копійку на армію. Вони вірили, що разом зможуть подолати всі труднощі.

Та була в тій країні й інша сторона життя – блискуча і гучна. Там жила еліта, яка правилами не переймалася. У неї були гроші, зв'язки і повна байдужість до того, що відбувається навколо.

Одного разу з'явилася групка мажорів. Ще зовсім юні, але вже на люксових автівках, вони гасали по столичному місту. Їх супроводжували машини поліції, які замість того, щоб допомагати людям, перекривали дороги, щоб "золота молодь" могла диміти кальянами просто посеред вулиці.

Проїжджаючи повз меморіал загиблим воїнам, вони вмикали пісні окупантів, ніби насміхаючись над чужими втратами. А потім викладали свої пригоди в мережу – щоб усі бачили, як "красиво" вони живуть.

Люди дивилися на це з болем. У той час, коли інші жертвували життям, ці "герої" зухвало демонстрували, що війна – це проблема простих людей, але не їхня.

Усі збіги випадкові.

🥷Підписатися | Надіслати новину