Telegram statistics channel - @deionline

Державна екологічна інспекція України інформує      ✅З 08 по 14 серпня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 476заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 400 протоколів про адміністративні правопорушення.💰Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 89 тис. грн.💰До Державного бюджету стягнуто 72 тис. грн.За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 2 млн 964 тис. грн.💰Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 1 млн 902 тис. грн. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 931 тис. грн (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів). ✅Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства:  ✅Житомирська областьІнспекцією Поліського округу проведено розрахунок збитків на суму 2 млн 8 тис. 791 грн, за збитки заподіяні рибному господарству внаслідок загибелі водних біоресурсів у р. Уборть в межа селища Ємільчине Звягельського району. Матеріали направлено до Слідчого управління ГУНП в Житомирській області.✅Івано-Франківська областьІнспекцією Карпатського округу пред’явлено претензію Солотвинській селищній раді на суму 1 млн 327 тис. 15 грн за незаконну рубку 145 дерев без дозвільних документів, в межах с. Богрівка Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району.

🦆Встановлено ліміти та добові норми добування дичини на мисливський сезон 2025–2026 років🔰 Державна екологічна інспекція Поліського округу інформує: наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 9 червня 2025 року затверджено ліміти використання мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2025–2026 років, а також встановлено норми добування одним мисливцем за день тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон.✅ Норми використання (добування) одним мисливцем за день інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, на мисливський сезон 2025 - 2026 років:🟢 Норець великий – 2🟢 Качки – 5🟢 Лиска – 6🟢 Кулики – 10🟢 Гуски – 3🟢 Куріпка сіра – 3🟢 Фазан – 3🟢 Перепел – 15🟢 Кріль дикий – 1🟢 Заєць-русак – 1🟢 Куниця кам’яна – 1🟢 Норка американська – 5❗️ Зауважуємо! Користувач мисливських угідь має право встановлювати додаткові обмеження щодо строків, місць та норм добування мисливських тварин у межах наданих йому угідь, якщо це необхідно для збереження чисельності тварин, підвищення ефективності їх охорони або раціонального використання. 💬«Обмеження полювання під час дії воєнного стану сприяло зростанню популяцій диких тварин, що є позитивним сигналом для збереження біорізноманіття, стабільності екосистем та природної рівноваги, – наголошує начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський. – Водночас, полювання має виконувати природоохоронну функцію, а не розважальну. Воно повинно проводитись з метою регулювання чисельності тварин; для вилучення хворих або ослаблених особин; задля запобігання перенаселенню та поширенню захворювань. Такий підхід допомагає зберігати екологічний баланс і підтримувати популяції мисливських тварин».✅ ДЕІ Поліського округу закликає мисливців дотримуватись встановлених норм і правил.Недотримання вимог природоохоронного законодавства тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність.З наказом Міндовкілля можна ознайомитись за посиланням.ℹ️ Довідково: У липні 2025 року Екоінспекція повідомляла, що в мисливських угіддях Житомирщини проводиться таксація пернатої дичини. За результатами – чисельність відповідає нормативній.Фото ілюстративне.

🔰Під час зустрічі з працівниками Вирівської та Варковицької сільських рад на Рівненщині екоінспектори розповіли про можливості використання вебресурсу «ЕкоЗагроза»➡️У рамках інформування населення щодо функцій та можливостей вебресурсу «ЕкоЗагроза» працівники Державної екологічної інспекції Поліського округу продовжують проводити зустрічі у територіальних громадах, зокрема, й під час проведення рейдових заходів державного нагляду (контролю), а також планових заходів контролю органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.✔️Так, 5 липня 2025 року фахівці Екоінспекції провели зустріч з працівниками 📍Вирівської сільської ради на Рівненщині, під час якої інформували про переваги та алгоритм використання сучасних технологій веб-ресурсу «ЕкоЗагроза». ✔️7 липня інформативну нараду щодо застосування додатку «Екозагроза» та можливостей фіксувати та повідомляти про екологічні злочини проти довкілля було проведено у 📍Варковицькій сільській територіальній громаді Дубенського району.❕Представники Екоінспекції акцентували, що кожен громадянин України, який став свідком фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації може подати електронне звернення у застосунку «ЕкоЗагроза» та долучитися до відновлення та збереження довкілля. ❌Довідково:Посилання на вебресурс ЕкоЗагроза 🔗https://ecozagroza.gov.uaAppStore – завантажити додаток: 🔗https://apple.co/3P7pyJ8GooglePlay – завантажити додаток: 🔗https://bit.ly/ecozagroza_googleplay

✅З 01 по 07 серпня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 393заходи контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 304 протоколи про адміністративні правопорушення.💰Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 75 тис. грн. 💰До Державного бюджету стягнуто 90 тис. грн.💰За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 5 млн 88тис. грн.💰Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 1 млн 382 тис. грн. 💰Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 2 млн 570 тис. грн (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів). ✅Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства:  Запорізька областьІнспекцією Південного округу проведено розрахунок збитків на суму 4 млн 454 тис. 301 грн., за засмічення та забруднення, невстановленими особами, земельної ділянки відходами будівництва і знесення будівель, з частковим їх розміщенням у водному об’єкті (струмок) у м. Запоріжжя. Матеріали направлено до ГУНП в Запорізькій області.Пред’явлено претензію Новомиколаївській селищній раді на суму 966 тис. 751 грн, за самовільну заготівлю сіна на 4 ділянках ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Мар'янівська», розташованого в адміністративних межах Новомиколаївської селищної ради Запорізького району.  

🌿 Мульчування: користь чи загроза?🪵 Ця сільськогосподарська практика, що полягає у покритті ґрунту захисним шаром, може як покращувати стан землі, так і шкодити їй — усе залежить від обраного матеріалу. Органічне мульчування (наприклад, солома, тирса чи компост) допомагає зберігати вологу, збагачує ґрунт, стримує бур’яни та захищає від ерозії. Такі матеріали поступово розкладаються, живлять землю і роблять її стійкішою до посух.⚠️ А от пластикове мульчування, хоч і ефективне у короткостроковій перспективі, має тривалі негативні наслідки. Неперфорована плівка заважає циркуляції повітря в ґрунті, створює ризик перегріву, а з часом розпадається на мікропластик, забруднюючи землю на десятиліття. Додатково, утилізувати агроплівку складно — найчастіше її просто спалюють або вивозять на сміттєзвалища.✅ Тож обираючи мульчу, варто думати не лише про врожай, а й про довкілля. Органіка — крок до здорового ґрунту. Пластик — компроміс із майбутнім.#ЕкоінспекціяПівденноЗахіднийОкруг #Мульчування #ЗдоровийҐрунт

​​🔰Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомляє: на Полтавщині викрито учасників організованої групи, які в лісосмугах та ландшафтному заказнику здійснили незаконні порубки цінних дерев на понад 3,4 млн грнПрокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Полтавщини спільно зі слідчими поліції та оперативниками карного розшуку викрили організовану групу, учасники якої у лісосмугах та ландшафтному заказнику «Лизняна балка» здійснювали незаконні порубки цінних дерев. 💰До розрахунку шкоди залучена Державна екологічна інспекція Центрального округу, збитки довкіллю становлять понад 3,4 млн гривень. ⚖️У межах кримінального провадження встановлено, що восени 2024 року мешканець Полтавського району, організував групу осіб, до складу якої залучив п’ятьох місцевих жителів. Без лісорубних квитків та будь-яких інших дозвільних документів учасники групи здійснили порубки десятків дерев різних цінних порід «Дуб», «Акація», «Клен» . У подальшому незаконно зрубану деревину реалізовували з метою особистого збагачення.👤Наразі організатору та його спільникам повідомлено про підозру за ч. ч. 2,3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України (незаконна порубка дерев у полезахисних лісових насадженнях, на території природно-заповідного фонду , а також перевезення, зберігання та збут незаконно зрубаних дерев, вчинені повторно, у складі організованої групи, що спричинило тяжкі наслідки).

​​🌳 Ви бачите, як знищують дерева? Дійте правильно!Дерева в наших містах — це не просто краса. Вони очищають повітря, знижують температуру в спеку, захищають від пилу і створюють середовище, де хочеться жити.Але щодня ці зелені легені знищують — швидко, безжально, іноді незаконно.‼️ Якщо ви стали свідком незаконного спилювання дерев — дійте:1️⃣ Викликайте поліцію (102)Повідомте адресу, опишіть ситуацію. Якщо немає дозволу — це може бути злочин.2️⃣ Зверніться до екоінспекціїМожна онлайн або за телефоном. Ми реагуємо на кожне повідомлення.3️⃣ Фіксуйте все📸 Фото, відео, номери авто, обличчя виконавців, зрубані дерева, техніку — усе важливо.📄 Перевірте наявність дозвільних документів, якщо маєте змогу.4️⃣ Запитайте, чи є дозвілНе всі роботи — незаконні. Але переконайтесь у цьому.❗Кожне незаконно зрубане дерево — це шкода для природи і вашого здоров’я. За знищення зелених насаджень передбачений штраф за ст. 153 КУпАП, а також обов’язкове відшкодування збитків.👊 Ваша уважність і небайдужість можуть зупинити порушників. Разом ми можемо зберегти зелене майбутнє наших міст!

​​🧪 Отруйна спадщина: заборонені хімікати в Україні — де вони зберігаються і як загрожують довкіллюВ Україні досі залишається актуальною проблема зберігання непридатних і заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), більшість із яких — спадок радянських часів. Їхнє неконтрольоване накопичення становить серйозну екологічну та санітарну загрозу.⚠️ Часто ці токсичні речовини зберігаються у випадкових приміщеннях або навіть просто неба. Це створює ризики для ґрунтів, підземних вод і здоров’я людей, адже хімікати здатні проникати в екосистеми, накопичуватися в організмах і навіть вступати в реакції з утворенням нових, невідомих сполук.📊 За даними Національного управління відходами до 2033 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1353-р, в Україні підлягає утилізації близько 8,5 тис. тонн таких речовин. Найбільш забруднені — сільські райони, де хімікати зберігалися без належного обліку та захисту.✅ Водночас у ряді областей (зокрема, Одеська, Тернопільська, Волинська, Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Івано-Франківська та Чернівецька області ) непридатні ХЗЗР відсутні — завдяки попереднім заходам з утилізації.📍 Відповідно до розпорядження уряду та доручення Держекоінспекції, обласні адміністрації зобов’язані провести обстеження місць зберігання, інвентаризацію та розробити плани ліквідації і рекультивації забруднених ділянок.📊Результати опрацювання отриманої від територіальних та міжрегіональних територіальних органів інформації відділом державного екологічного нагляду (контролю) у сферах запобігання утворенню та управління відходами, поводження з небезпечними хімічними речовинами та земельних ресурсів Департаменту державного нагляду (контролю) представлено на інформаційній панелі. 🌿 Це не просто про старі хімікати — це про наше майбутнє. Відповідальне поводження з небезпечними відходами — ключ до безпечного довкілля.

Притягнення агресора до відповідальності — крок до справедливості та відновлення міжнародного правопорядку.Унаслідок бойових дій, обстрілів і застосування вибухонебезпечних предметів значні площі природних екосистем зазнають нищівного впливу.Державна екологічна інспекція у Луганській області продовжує фіксувати екологічні злочини, спричинені збройною агресією російської федерації.🔎 Начальником Державної екологічної інспекції у Луганській області Анатолієм Гацько спільно з підрозділами Збройних сил України здійснено фіксацію фактів завдання шкоди довкіллю.🔥 Внаслідок моніторингу, а також опрацювання інформації, отриманої з супутників та від військової розвідки зафіксовано масштабні загоряння лісів та інших зелених насаджень.📡 Крім того, дані космічного зондування, отримані від Національного центру управління та випробувань космічних засобів, підтверджують факти горіння лісів на відповідних ділянках.📍 Загальна площа пошкоджених лісових масивів склала 192,58 км².☠️ До атмосферного повітря потрапило понад 13,8 мільйонів тонн забруднюючих речовин, серед яких:• діоксид та оксид вуглецю,• тверді частинки,• неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) та інші шкідливі речовини.📊 Відповідно до затвердженої Методики розрахунку викидів і шкоди внаслідок надзвичайних ситуацій під час дії воєнного стану, фахівцями Інспекції обраховано суму завданих збитків — понад 133 мільярди гривень.🇺🇦 Агресор має відповісти за кожен злочин проти природи і нашої землі!

​​🦀 Синій краб у Чорному морі: загроза чи новий ресурс?На північно-західному узбережжі Чорного моря зафіксовано активне поширення інвазивного виду — синього американського краба (Callinectes sapidus). Цей хижий вид, родом з Атлантики, стрімко просувається від турецьких та болгарських берегів у напрямку до українського узбережжя та дельти Дунаю.🔬 У чому небезпека?Активний хижак і сильний конкурент, синій краб загрожує місцевим видам молюсків, дрібних ракоподібних та молоді риб.Порушує баланс прибережних екосистем, особливо в умовах зміни клімату, до яких він добре адаптується.📌 Чому він тут?Основні шляхи проникнення — баластні води суден і природне розселення через Босфор із Середземного моря. Перші знахідки в Україні — ще з 2019 року, а нещодавно вид виявлено в районі дельти Дунаю.🍽 Але є й інший бік медалі:Досвід Італії, Греції та Туреччини показує, що контрольований вилов синього краба може не лише зменшити його вплив на екосистему, а й приносити прибуток — його м'ясо високо цінується у гастрономії.📊 Отже, важливо:🔹 Вести постійний моніторинг поширення виду.🔹 Розробити науково обґрунтовану політику регулювання його чисельності.🔹 Розглядати синього краба не лише як загрозу, а й як потенційний ресурс за умови сталого підходу.