ДДМА | Краматорськ

Студентка ДДМА – бронзова призерка чемпіонату України з рогейну🏆 Чемпіонат України зі спортивного орієнтування в дисципліні рогейн (12 годин) відбувся 24–25 квітня в лісах поблизу міста Коростишів, що на Житомирщині. Змагання зібрали понад 150 учасників з різних регіонів країни.🔹 Нашу Академію представляла студентка спеціальності «Фізична культура і спорт» Валерія Старцева (група ФКС-25-1). Разом із напарницею з Полтавської області спортсменка подолала 67 кілометрів дистанції з набором висоти 1400 метрів і виборола третє місце в жіночому абсолюті серед 16 команд.«Це одні з найулюбленіших змагань, – ділиться враженнями Валерія, – бо дуже класна місцевість та організація на високому рівні. Уже третій чи четвертий рік поспіль перші змагання сезону проходять саме в цих лісах». ℹ️ Рогейн – це командний вид спортивного орієнтування, де учасники мають за обмежений час набрати максимальну кількість балів, відвідуючи контрольні пункти різної складності. За словами Валерії, ключ до успіху – не лише фізична витривалість, а й стратегічне мислення, адже необхідно правильно спланувати маршрут на 12 годин. І що далі контрольний пункт від старту, то більше він приносить очок. Додатковим викликом цих загань стали природні перешкоди, зокрема заболочені ділянки. У результаті команда нашої спортсменки набрала 289 із можливих 399 балів.💪 Зауважимо, що Валерія Старцева займається спортивним орієнтуванням уже 14 років. Останні 6 років спеціалізується на довгому орієнтуванні – рогейні. Вона є учасницею чемпіонатів України, Європи та світу, має численні нагороди, зокрема дві срібні медалі чемпіонатів Європи. У 2023 році спортсменка виконала норматив майстра спорту України.🥳 Вітаємо Валерію з високим результатом та бажаємо нових перемог!✍️ Вікторія Лебединська

Здобувачі ДДМА за спеціальностями «Комп’ютерні науки» та «Інформаційні системи та технології» – призери всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з інформаційних технологій🏆 Три здобувачі освіти нашої Академії брали участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з інформаційних технологій, який організував Херсонський національний технічний університет, переміщений до міста Хмельницького. Роботи всіх трьох студентів пройшли відбір до фінального етапу конкурсу – онлайн-конференції. За результатами доповідей, представлених на конференції, та обговорень визначено переможців. ✅ Диплом переможця 3-го ступеня у секції «Комп’ютерні науки» отримав Ігор Прідьма (група КН-24-1мн) за роботу «Розробка моделей глибокого навчання для обробки та аналізу результатів скінченно-елементного моделювання пластичної деформації в ABAQUS CAE». Науковий керівник – канд. техн. наук, старший викладач кафедри КІТ Міхєєнко Д. Ю.✅ Диплом переможця 3-го ступеня у секції «Інформаційні системи та технології» отримав Даниїл Грищук (група ІСТ-22-1) за роботу «Інформаційна система для попередньої діагностики дислексії у дітей». Науковий керівник – канд. техн. наук, доцент, в. о. зав. кафедри інтелектуальних систем прийняття рішень Мельников О. Ю.📝 Софія Шиманська (група ІСТ-24-1) у фіналі секції «Інформаційні системи та технології» представила роботу «Інтелектуальний аналіз академічних даних засобами нейромережевих моделей для прогнозування освітнього вибору». Науковий керівник – канд. техн. наук, доцент, в. о. зав. кафедри інтелектуальних систем прийняття рішень Мельников О. Ю. Але ця робота, на жаль, не посіла призового місця.

1 травня – День праці💪 1 травня у світі відзначають День праці – International Workers’ Day (Labour Day). Ця дата має глибоке історичне коріння і водночас не втрачає актуальності сьогодні. Її витоки пов’язують із боротьбою працівників за гідні умови праці та восьмигодинний робочий день. Саме події в Чикаго 1886 року, коли робітничі протести за трудові права стали символом солідарності й соціальної справедливості, згодом дали початок міжнародному відзначенню цього дня.🛠 День праці – це не лише про історичну пам’ять. Це нагадування, що багато прав, які сьогодні здаються звичними – нормований робочий час, відпустки, охорона праці, соціальні гарантії – були здобуті спільною боротьбою працівників. Бо соціальний прогрес не виникає сам собою, його творять люди.✊ У сучасних умовах, особливо для України, цей день набуває додаткового змісту. В умовах війни праця – це і стійкість, і служіння, і щоденна підтримка себе і країни.🫶 Тож, бажаємо натхнення, віри й оптимізму – того внутрішнього ресурсу, що допомагає вистояти й щодня працювати заради майбутнього.

Молоді інноватори презентували проєкти майбутнього: підбито підсумки конкурсу АДШІ–2026⚡️ Конкурс «Ідеї Майбутнього – 2026» Академії дослідників штучного інтелекту (АДШІ) відбувся в онлайн-форматі 17 квітня в рамках Міжнародної науково-технічної конференції «Молода наука – роботизація і нанотехнології» та регіональної конференція Малої академії наук з науково-промислового профілю. Захід організовано у партнерстві з компанією QuartSoft та Донбаською державною машинобудівною академією.📌 У фінальному етапі конкурсу взяли участь 12 учнів шкіл і фахових коледжів. Серед них – представники загальноосвітніх шкіл №26 та №5 (м. Краматорськ), ВСП «КФК ПІТБ ДДМА», ВСП «Дружківський фаховий коледж ДДМА», Харківського автомобільно-дорожнього фахового коледжу та його Лозівської філії, Дніпровського фахового коледжу радіоелектроніки та Житомирського агротехнічного фахового коледжу.Лідери конкурсу 🏆🥇 Найвищий результат – 98 балів – здобув Даніїл Ковтеба (ВСП «КФК ПІТБ ДДМА», м. Краматорськ). Його проєкт присвячений використанню технологій Smart Grid для відбудови енергосистем Донбасу. Автор запропонував концепцію децентралізованих енергомереж із використанням штучного інтелекту як «інтелектуального диспетчера».🥈 Друге місце посіла Орина Єнь (ЗОШ №26, м. Краматорськ) із результатом 95 балів. Вона розробила систему розпізнавання об’єктів на базі моделей YOLO, реалізовану у форматі Android-додатку.🥉 Третю позицію (93 бали) розділили Петро Посошняк та Назар Скрипник (ЗОШ №5, м. Краматорськ), які представили вебсервіс HealthyStudySpace AI для контролю постави учнів за допомогою вебкамери.⭐️ Серед інших помітних робіт – розробка автономного велогенератора Прохора Семенова (91 бал), а також дослідження Олега Мельникова (88 балів), присвячене протидії недоброчесному використанню ШІ в освіті.👉 Повну статтю читайте на нашому сайті.

66-те місце в рейтингу українських університетів за показниками Scopus👉 Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних наукометричної бази Scopus.📊 Результати рейтингу засновано на показниках цитування наукових статей, опублікованих закладами вищої освіти або їхніми фахівцями.🔬 Рейтинг створений за результатами наукометричного моніторингу суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus у квітні 2026 року.📚 База даних Scopus постійно індексує понад 30 тисяч періодичних і неперіодичних наукових видань у галузях технічних, медичних і гуманітарних наук. До цієї бази потрапляють статті з наукових журналів і серій, матеріали конференцій, книжкових видань тощо.ℹ️ У рейтинговій таблиці українські університети ранжовані за індексом Гірша – кількісним показником, що базується на числі наукових публікацій і кількості їх цитувань.🔼 Цього року до рейтингу Scopus увійшли 219 українських вишів. Минулого року їх було 221.🔹 Згідно з результатами рейтингу 2026 року Донбаська державна машинобудівна академія посідає 66-ту сходинку.✍️ За матеріалами Освіта.ua

Запрошуємо до участі в Міжнародній науково-технічній конференції «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку»📣 Організаційний комітет запрошує взяти участь у роботі XXІV Міжнародної науково-технічної конференції «Важке машинобудування. проблеми та перспективи розвитку», яка відбудеться з 1 по 3 червня 2026 р. на базі Донбаської державної машинобудівної академія.Основна тематика конференції 1️⃣ Сучасні проблеми машинобудування, металообробки, якості технологічних систем.2️⃣ Нові напрями розвитку процесів металообробки, металорізальних верстатів та інструментів.3️⃣ Прогресивна техніка і технології для важкого машинобудування.4️⃣ Нові інформаційні технології в управлінні виробництвом.5️⃣ Проблеми інженерної освіти та підготовки кадрів вищої кваліфікації.6️⃣ Автоматизація технологічних і виробничих процесів.7️⃣ Обчислювальні мережі і системи, елементи і пристрої обчислювальної техніки та систем керування.8️⃣ Застосування математичного моделювання в техніці та економіці.9️⃣ Менеджмент та маркетинг. 🇺🇦🇬🇧 Робочі мови конференції – українська, англійська.Матеріали конференції📩 Для включення доповіді в програму конференції необхідно надіслати до 25 травня 2026 р. на електронну адресу організаційного комітету конференції: [email protected] тези доповіді (1–3 сторінки).📎 Запрошення

Профорієнтаційні зустрічі для школярів Закарпаття тривають!🔹 Упродовж 20–23 квітня представники Донбаської державної машинобудівної академії провели серію профорієнтаційних зустрічей з учнями закладів загальної середньої освіти Хустської громади та територіальних громад району.Наша команда відвідала:🏫 Нижньоселищенський ліцей Хустської міської ради;🏫 Копашнівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Хустської міської ради;🏫 Золотарівський та Драгівський ліцеї Драгівської сільської ради;🏫 Сокирницький ліцей та Боронявський ЗЗСО І–ІІІ ступенів Хустської міської ради;🏫 Горінчівський та Монастирецький ліцеї Горінчівської сільської ради.📌 Під час зустрічей школярі дізналися про освітні можливості Академії, актуальні спеціальності, умови вступу та перспективи професійної реалізації. Живе спілкування допомогло учням краще зорієнтуватися у світі сучасних професій та зробити перший крок до усвідомленого вибору майбутнього.🙏 Щиро дякуємо начальниці Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради Олесі Калинич та начальниці Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустської РДА Андріані Келемен за підтримку й сприяння в організації профорієнтаційних заходів.🤝 Разом створюємо для молоді простір нових можливостей!

Чорнобильській катастрофі – 40 років☢️ 26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна посідає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.ℹ️ З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах 🟠1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.🟠2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був «наймолодший» і найсучасніший реактор.🟠2 дні світ нічого не знав про вибух.🟠30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.🟠500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.🟠90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. 🟠Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.🟠2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 🟠200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.🟠10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився в тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.🟠400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в «зоні відчуження», де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.🟠з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1 і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.🟠1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.🟠Грудень 1995 року – підписано меморандум між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 🟠15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.🟠Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити «Укриття», у жовтні 2011 року на майданчику комплексу «Вектор» почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. 🟠29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.🟠14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу «Шахед» (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС. 👉 Повна стаття вже на нашому сайті.

В Академії проходить структурна реорганізація📝 З 1 травня 2026 року в Академії відбудеться реорганізація структурних підрозділів відповідно до Наказу ДДМА № 31 від 22 квітня 2026 р.➡️ На базі наявних факультетів буде створено два інститути – Інженерний навчально-науковий інститут і Суспільно-економічний навчально-науковий інститут, до яких увійдуть оновлені кафедри. Нові навчально-наукові підрозділи забезпечать поєднання освітньої та наукової діяльності.🛠 Тож, Інженерний навчально-науковий інститут об’єднав у собі факультет автоматизації машинобудування та інформаційних технологій, факультет інтегрованих технологій і обладнання та факультет машинобудування.🔼 До складу інституту увійшли такі кафедри: 🔘 Кафедра «Електроінженерія та відновлювальна енергетика» (створена шляхом перейменування кафедри Електромеханічних систем автоматизації);🔘 Кафедра «Ливарне виробництво і обробка матеріалів тиском» (створена шляхом злиття кафедр Технологій та обладнання ливарного виробництва та Обробки металів тиском);🔘 Кафедра «Інноваційні технології і проєктування машин» (створена шляхом злиття кафедр Основ проєктування машин, Обладнання і технологій зварювального виробництва та Інноваційних технологій і управління);🔘 Кафедра «Машинобудування» (створена шляхом злиття кафедр Комп'ютеризованих мехатронних систем, інструментів та технологій і Підйомно-транспортних і металургійних машин);🔘 Кафедра «Автоматизація виробничих процесів» (без змін);🔘 Кафедра «Комп'ютерні інформаційні технології» (створена шляхом злиття кафедр Комп'ютерних інформаційних технологій та Інтелектуальних систем прийняття рішень);🔘 Кафедра «Хімічні і безпекові дисципліни» (створена шляхом перейменування кафедри Хімії і охорони праці);🔘 Кафедра «Математика, прикладна математика та фізика» (створена шляхом злиття кафедр Математики та моделювання і Фізики). 📈 Суспільно-економічний навчально-науковий інститут утворений на базі факультету економіки та менеджменту. 🔼 До його складу увійшли такі кафедри: 🔘 Кафедра «Фінанси, облік та бізнес» (створена шляхом злиття кафедр Обліку, оподаткування та економічної безпеки та Фінансів, банківської справи та підприємництва);🔘 Кафедра «Менеджмент та соціальні науки» (створена шляхом злиття кафедр Економіки підприємства, Філософії та соціально-політичних наук та Менеджменту);🔘 Кафедра «Фізичне виховання і спорт» (без змін);🔘 Кафедра «Мовна підготовка» (без змін). 🔹 Реорганізація проведена з метою оптимізації управління освітнім процесом, раціонального використання кадрового потенціалу, покращення фінансового стану Академії та виконання ліцензійних вимог. Підтримана колективом Академії на засіданні Вченої ради.

Вітаємо з ювілеєм завідувача кафедри АВП Олега Маркова!🥳 24 квітня свій 50-річний ювілей відзначає завідувач кафедри «Автоматизація виробничих процесів», професор, доктор технічних наук Олег Марков.🔹 Науковий і трудовий шлях Олега Євгенійовича Маркова тісно пов'язаний з нашою Академією. І почався зі студентської лави тоді ще Краматорського індустріального інституту (нині ДДМА), до якого в 1993 році наш ювіляр вступив на спеціальність «Обробка металів тиском» (ОМТ). Після отримання диплома спеціаліста в 1998 році зарахований до магістратури тієї ж кафедри. Паралельно за сумісництвом працював асистентом на кафедрі «Матеріалознавства» ДДМА. Після закінчення магістратури вступив до аспірантури кафедри ОМТ під керівництвом Л.М. Соколова. У 2004 році захистив кандидатську дисертацію. З 2003 по 2012 роки працював на посадах: асистента, старшого викладача та доцента кафедри ОМТ. Паралельно у 2009 році вступив до докторантури кафедри ОМТ (науковий консультант – І.С. Алієв). Дисертацію доктора технічних наук захистив у 2012 році, а звання професора отримав у 2014 році. У 2015 році О.Є. Марков був призначений завідувачем кафедри «Машини та технології обробки металів тиском». З 2021 року по теперішній час працює завідувачем кафедри «Автоматизація виробничих процесів» Донбаської державної машинобудівної академії.🔬 Увесь цей час Олег Євгенійович активно займається науковою роботою, розширює наукові зв’язки, зокрема міжнародні (завод WF Maschinenbau und Blechformtechnik GmbH & Co і компанія Defense Tech Partners). З 2014 року є керівником 8 НДР, які фінансувалися МОНУ, є рецензентом у 6 міжнародних журналах та входить до складу 2 редколегій журналів категорії Б. Має спільні дослідження та впровадження наукових розробок на підприємствах, що посилило обороноздатність України.🎓 О.Є. Марков є членом двох спеціалізованих вчених рад (Д12.105.01 та Д12.105.01) при ДДМА із захисту докторських дисертацій, експерт з оцінювання ефективності діяльності наукових установ, експерт МОНУ та НФДУ з оцінювання наукових проєктів, є головою Вченої ради ДДМА.📚 Має близько 400 опублікованих робіт, з них близько 60 – у міжнародних наукометричних базах даних, що індексуються SCOPUS та Web of Science (індекс Гірша – 22). Має близько 75 патентів, є співавтором 11 монографій, зокрема 5 англійською мовою в зарубіжних виданнях, автор 1 підручника та 1 навчального посібника з грифами МОНУ, 8 методичних посібників з номерами ISBN.✅ За багаторічну сумлінну працю та досягнуті успіхи Олег Євгенійович нагороджений грамотами МОНУ, грамотами та подяками ДДМА.🔷 Олег Євгенійович пройшов визначний шлях, присвятивши себе служінню науці та освіті, і сьогодні його праця як завідувача кафедри є взірцем професіоналізму, відповідальності та відданості справі.🫶 Щиро вітаємо Олега Євгенійовича з ювілеєм і бажає невичерпної енергії, нових наукових відкриттів, вдячних учнів та надійних колег. Нехай кожен день приносить нові ідеї, а життя дарує гармонію, міцне здоров’я та мирне небо над головою! ✍️ Ректорат, профком, колектив кафедри АВП і медіагрупа «Академія»