Дехто в Україні досі думає, що війну можна перечекати. Що вона – не про них. Що це проблема бідніших, менш впливових, далеких. Живуть у власній бульбашці й вірять, що їм вдасться оминути біду. Але війна не розбирає, хто перед нею — бізнесмен чи робітник, водій “Жигулів” чи власник “Порше”.На фото — наслідки російського обстрілу по базі відпочинку в Запоріжжі. Люди загинули, отримали поранення. Зруйновані і розкіш, і скромність. Однаково. Бо ракета не цікавиться, в який район летіти — бідний чи багатий. Вона просто вбиває.Це нагадування для кожного з нас: війна не чекає. Вона вже поруч. І стосується всіх — без винятку.Тож коли хтось каже: “нехай платять ті, хто наживається на війні”, — відкладімо ці суперечки на після перемоги. Сьогодні ж головне — вижити й вистояти. А для цього потрібна максимальна єдність. Підтримка армії — не обов'язок, а питання виживання.Підключайте свій бізнес, свої сили, свої ресурси. Допомагайте нашим захисникам. Вони тримають на собі країну. Тримають наше життя.Разом — до перемоги.