Держводагентство

🔵Перше засідання новоствореної Експертної групи по басейну річки Прут Міжнародної комісії із захисту річки Дунай стартувало у Кишиневі.Співпраця у рамках Декларації щодо співробітництва та управління транскордонним басейном річки Прут започаткована у жовтні 2023 року.Українську сторону представили національні експерти від Міндовкілля, Держводагентства та експерти Blue Rivers та WWF-Україна, що є членами експертних груп Міжнародної комісії із захисту річки Дунай.🔵Від Держводагентства участь у засідання взяла начальник управління забезпечення водними ресурсами Марія Шпанчик.Під час засідання Експертна група сфокусувалась на питаннях національних політик у сфері управління водними ресурсами, зокрема щодо планів управління річковими басейнами та планів управління ризиками затоплення в Україні, Республіці Молдова та Румунії.Українська делегація представила інформацію щодо прогресу України у впровадженні планів управління річковими басейнами, результати напрацювань у сфері розроблення планів управління посухами та відновлення вільної течії річок, що реалізовано у рамках співпраці з WWF-Ukraine.За результатами обговорень Експертна група досягла наступних рішень:⭕️проведення скринінгу планів управління річковими басейнами країн басейну Прута – України, Румунії та Республіки Молдова;⭕️підготовки Інтегрованого плану управління річковим басейном Прута;⭕️розвитку системи моніторингу вод, в частині узгодження нових пунктів моніторингу, синхронізації оцінки стану вод;⭕️посилення міжсекторального діалогу між водокористувачами, зокрема аграрного сектору та навігації.Впродовж наступного робочого періоду Експертна група також працюватиме над підготовкою 2 проєктів для підготовки стратегічних документів для управління річковим басейном Прута - Інтегрованого плану управління річковим басейном і плану управління ризиками затоплення, та спільного моніторингу з метою їх подальшої реалізації у рамках програм міжнародної технічної допомоги та Програм добросусідства Interreg.Експертна група підтримала ініціативу проведення наступного засідання в Україні у 2025 році.⚡️🤝Підтримку у проведенні засідання та започаткування роботи Експертної групи було надано Міжнародною комісією із захисту річки Дунай та Європейською Економічною Комісією ООН.

📍Т.в.о. Голови Держводагентства Ігор Гопчак в ефірі телеканалу «Київ» прокоментував ситуацію щодо зниження рівня води у Київському водосховищі.Наразі на річках країни утримується режим осінньої межені – водність річок є нижчою від норми жовтня.Принципи сталого використання водних ресурсів річки Дніпро формуються виходячи із зарегулювання її 5 водосховищами - Київським, Канівським, Кременчуцьким, Кам’янським та Дніпровським.➡️Вода дніпровських водосховищ використовується для забезпечення питного водопостачання, промисловості та зрошення сільськогосподарських земель.➡️Щомісяця Міжвідомчою комісією по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ при Держводагентстві узгоджуються режими роботи дніпровських водосховищ та затверджуються Держводагентством.З метою забезпечення постійного контролю водогосподарської обстановки в басейні річки Дніпро, Держводагентство здійснює оперативне відстеження та моніторинг стану водних об’єктів.Разом з тим, під час критичних ситуацій у Об’єднаній енергетичній системі України, дніпровські ГЕС, за рахунок обсягів водних ресурсів, неодноразово стабілізували ситуацію в Об’єднаній енергетичній системі України.❗️У зв’язку з похолоданням по всій території України, відсутністю централізованого опалення та постійними ракетно-дроновими атаками, для стабілізації роботи ОЕС України у період з 18 по 21 жовтня відбулось активне спрацювання Київського водосховища нижче позначок узгоджених Міжвідомчою комісією при Держводагентстві на жовтень 2024 року.За 4 доби Київське водосховище було спрацьовано на 37 см та його вільний об’єм становив 1,056 км3. Про що ПрАТ «Укргідроенерго» попередило листом.Київське водосховище є найбільш значним акумулятором річкових наносів і мілководдя займають значну площу водосховища. При зниженні рівня відбувається оголення прибережних ділянок, саме мілководь, де глибини менше 1 метра.В осінній період, при зниженні рівня води, риба переміщується на глибші ділянки, і це не здійснює такого негативного впливу, як весною, коли відбувається нерест.

📍Представники Держводагентства долучилися до Локальної конференції молоді (LCOY), що була організована UNICEF Ukraine та проводилася під егідою YOUNGO (UNFCCC). На Конференції обговорювалися, зокрема, питання пов’язані зі змінами клімату, екологічні ініціативи та залученість молоді до них.Заступник начальника управління – начальник відділу водних ресурсів управління забезпечення водними ресурсами Держводагентства Катерина Гавриленко взяла участь у дискусії щодо правових засад екоциду, впливу війни на водні ресурси України. Під час дискусії розглянуто наслідки підриву греблі Каховської ГЕС для територій та екосистем. Молодь обговорила ключові питання щодо шляхів подолання негативного впливу на водні ресурси та фіксації екологічних злочинів.🔗LCOY — це національна конференція, присвячена питанням зміни клімату та охорони довкілля, яка покликана об'єднати молодь для співпраці зі стейкхолдерами у вирішенні нагальних кліматичних питань. LCOY проходять у всьому світі під егідою YOUNGO, офіційного молодіжного представництва Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC).

🇺🇦🇷🇴Відповідно до Робочої програми на 2024 рік та у межах виконання положень Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах, 23-24 жовтня 2024 року відбулось засідання Робочої групи з проблем річки Тиса та її приток.Українську делегацію очолив начальник БУВР Тиси, керівник української частини робочої групи Кисіль Олег, румунську – керівник румунської робочої групи Сорін Іонел Ріндашу-Беуреан.Під час зустрічі керівники та експерти обох Сторін здійснили обстеження прикордонної ділянки річки Тиса на території Румунії в зоні проведення робіт з розчистки русла річки в створі історичного мосту м. Сігету Мармацієй. Сторони погодились, що після завершення робіт з реконструкції історичного мосту русло річки буде розчищено і відновлено до природного стану.Також українські та румунські колеги побували на місці будівництва нового мосту через річку Тиса в районі Камара, м. Сігету-Мармацієй. Саме він з'єднає дві країни у межах нового прикордонного пункту пропуску "Біла Церква - Сігету Мармацієй".Крім проведення огляду протипаводкових споруд на прикордонній ділянці річки Тиса, окремим пунктом порядку денного був аналіз виконання діючих Регламентів співробітництва за 2023 рік. Керівники обох Сторін разом з експертами проаналізували роботу Робочої групи протягом 2023 року, в тому числі виконання положень трьох діючих Регламентів про співпрацю, та встановили, що заходи, заплановані на рівні Робочої групи з проблем річки Тиса та її приток виконані в повному обсязі. Сторони обмінялись даними з гідрометеорології та оцінки якості води за 2023 рік.Керівники робочих груп з проблем річки Тиса констатували, що у 2023 році не зафіксовано жодних аварійних забруднень з впливом на прикордонну ділянку.Сторони обговорили і погодили Програму Робочої групи на 2025 рік.✍️За підсумками зустрічі підписаний відповідний протокол.

👉Члени басейнової ради середнього Дніпра та представники громадськості обговорили стан виконання Плану дій щодо комплексного вирішення проблем басейну річки Рось на 2024–2030 роки, що затверджений розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 648.➡️Зокрема, документ включає у себе такі аспекти як: розроблення механізму обмеження або зміни умов водокористування у випадку настання маловоддя, посилення відповідальності за порушення водоохоронного законодавства, розроблення та затвердження водогосподарського балансу річки Рось, зміни до порядку видачі дозволів на спецводокористування, управління безгосподарськими гідротехнічними спорудами та їх інвентаризація тощо.Присутнім було висвітлено інформацію про стан виконання роботи на тему «Розрахунок та оптимізація водогосподарського балансу басейну річки Рось».Водогосподарські організації представили інформацію про проведену роботу щодо інвентаризації гідротехнічних споруд, що потребують знесення (ліквідації/демонтажу) у межах басейну р. Рось в Житомирській, Вінницькій, Київській та Черкаській областях.Крім того, учасників засідання ознайомлено з пропозиціями щодо технічних рішень про зміну режиму експлуатації Стеблівського водосховища.🤝Члени басейнової ради середнього Дніпра переконані, що ефективне вирішення проблем річки Рось вимагає комплексного підходу та залучення всіх зацікавлених сторін.

❗Водна політика: сталі рішення для водозабезпечення та євроінтеграційні процеси - на порядку денному панельної дискусії за участю представників органів центральної та місцевої влади, громадськості та міжнародних донорських організацій.Захід організовано Держводагентством у рамках XXI Міжнародного водного форуму AQUA UKRAINE – 2024.👉У фокусі першої частини панельної дискусії – питання підвищення стійкості водозабезпечення.Ця проблема вимагає комплексного підходу. Урядом схвалено Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, що була розроблена Держводагентством. Програма передбачає заходи з будівництва, реконструкції та ремонту гідротехнічних споруд, розчищення та регулювання русел річок, а також залучення підземних вод для диверсифікації джерел водозабезпечення.Крім того, до вирішення цієї проблеми активно залучаються міжнародні організації. Представники міжнародних донорських організацій акцентували увагу на необхідності залучення інвестиції в модернізацію водної інфраструктури, вдосконалення систем моніторингу води та приведення стандартів України у відповідність до норм ЄС.👉Друга панельна дискусія була присвячена огляду процесів євроінтеграції водної політики, прогресу України у рамках пакета розширення ЄС та ключовим пріоритетам.Присутні обговорили питання щодо зобов’язань в частині імплементації актів права ЄС у сфері водної політики.Зокрема зупинилися на таких питаннях, як:🔹переговорний розділ 27 «Довкілля та зміна клімату» - сектор «Якість води»;🔹підтримка ЄС для зміцнення інституційної спроможності у сфері водної політики;🔹впровадження Водної рамкової Директиви;🔹впровадження Директиви про міські стічні води;🔹впровадження Директиви про промислові викиди;🔹впровадження Паводкової Директиви;🔹щодо ініціатив для підтримки імплементації європейської водної політики: екологічний стік, плани управління посухами та зменшення зарегульованості.

📍У рамках Меморандуму про співпрацю між Держводагентством та Українським Червоним Хрестом, лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Деснянського БУВР отримано сучасні прилади для визначення основних фізико-хімічних показників якості води. 🔬Зокрема, оксиметр портативний DO850 з оптичним датчиком, pH-метр стаціонарний PH800 та cпектрофотометр ULAB 102 забезпечать оперативне та своєчасне визначення вмісту розчиненого кисню, водневого показника (рН), амоній-іонів, фасфат-іонів, нітрат-іонів, нітрит-іонів, заліза загального, марганцю та інших показників, які визначаються фотометричним методом. Дані показники є обов’язковими для моніторингу масивів поверхневих вод, забір з яких здійснюється для задоволення питних та господарсько-побутових потреб. 🤝Працівники Деснянського БУВР висловлююють вдячність Українському Червоному Хресту за надану благодійну допомогу. Нове обладнання дасть змогу оперативно та якісно проводити дослідження якості поверхневих вод у басейні річки Десна, в рамках виконання програми державного моніторингу вод, та посилений моніторинг у випадках аварійного забруднення.

📍🔄Питання комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на порядку денному LVIV ECO FORUM’24 «РАЗОМ ДО СТІЙКОСТІ».✅Перший заступник Голови Держводагентства Наталія Латиш зазначила, що Держводагентство розробило Державну цільову програму комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, яка затверджена Урядом. Програма ставить перед собою завдання підвищити рівень гарантування доступу населення до відновлюваних, безпечних та економічно доступних джерел води на територіях, що зазнали впливу воєнних дій. Програма є важливим документом для підвищення рівня водної безпеки та зниження ризиків, пов’язаних з доступом населення і суб’єктів господарювання до водних ресурсів належної якості.♻️Заходи Програми передбачають три ключові завдання, що включають 60 заходів вартістю 54,19 млрд гривень. Реалізація планується на території 9 областей на період до 2030 року.Програмою передбачено здійснення заходів за такими завданнями:➡️спорудження систем водозабезпечення. Заплановано будівництво водопроводів, відновлення та модернізація каналів тощо;➡️будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, розчищення та регулювання русел річок і водойм;➡️залучення підземних вод для диверсифікації джерел водозабезпечення.Реалізація Програми створить умови для відновлення економіки на постраждалих від війни територіях. 🤝Держводагентство відкрите до діалогу та співпраці у сфері водозабезпечення та вважає за необхідне мобілізувати фінансові ресурси для їх ефективного спрямування у водозабезпечення потреб людей та економіки.

​​⚡️Щодо ситуації на річках Сейм та Десна: якість води у місцях водозаборів м. Києва та м. Бровари перебуває у межах норми15 вересня 2024 року на річці Десна в межах Київщини якість води у місцях водозаборів м. Києва та м. Бровари перебуває у межах норми. Ризики для здійснення водозабору відсутні. Перевищень за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук, а також важких металів не виявлено. Загибелі риби не виявлено, показники розчиненого кисню у межах норми, фіксується потемніння води. По азоту амонійному, нітритах та хлоридах перевищень не зафіксовано. Забруднення, яке рухається Десною, менш концентроване, ніж було на початку у річці Сейм та у точках відбору води на Чернігівщині.За даними Київводоканалу та Київського міського центру контролю і профілактики хвороб МОЗ України, у відібраних пробах питної води на ранок 15 вересня в контрольних точках ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ м.Києва перевищення не виявлено.Вкотре наголошуємо, що за даними Київводоканалу та оцінками науковців, очисні споруди Київводоканалу справляться із забрудненням у разі його доходження до точок водозабору. Тож якість води у кранах споживачів не зміниться та відповідатиме вимогам Державних санітарних норм і правил. Єдиний ризик - можливий запах. Однак для його усунення Київводоканалом заготовлено 120 тонн пилоподібного активованого вугілля. У випадку погіршення показників якості води у Десні Київводоканал застосовуватиме технологію посиленого очищення води з використанням пилоподібного активованого вугілля. Це дозволить усунути органічні забруднення та неприємні запахи.Щодо річки Сейм, на Сумщині у пунктах с. Чумакове та с. Озаричі хімічне споживання кисню 30-31,6 міліграм на дециметр кубічний. Вміст розчиненого кисню у воді відповідає нормі та перебуває в межах 6,8 – 7,4 міліграм на дециметр кубічний. Вміст азоту амонійного знаходиться в межах норми, за добу дещо зріс у пунктах с. Чумакове та м. Мутин і перебуває у межах 0,09-0,22 міліграм на дециметр кубічний. Інші досліджувані показники залишаються в межах встановлених норм.На Чернігівщині відбувається покращення якості води р. Сейм, фіксується збільшення вмісту розчиненого у воді кисню до 7,65-7,95 міліграм на дециметр кубічний. Показник хімічного споживання кисню перебуває майже в межах встановленого нормативу - 30-32 міліграм на дециметр кубічний. Показники азоту амонійного, заліза загального та марганцю дещо знизились та не перевищують допустимі норми. Результати вимірювань проб води р. Десна свідчать, що вміст розчиненого кисню в межах норми 5,34-5,8 міліграм на дециметр кубічний. Фіксується перевищення по вмісту марганцю до 2,6 раза на ділянці м. Чернігів - м. Остер 0,16 - 0,26 міліграм на дециметр кубічний та залізу загальному у 1,2 раза лише у пункті м. Остер. По азоту амонійному, нітритах, фосфатах та хлоридах перевищень по всіх пунктах спостереження не зафіксовано.За результатами вимірювань пріоритетних забруднюючих речовин проб води річок Сейм та Десна, перевищень екологічних нормативів якості за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук, а також важких металів не виявлено. Держводагентством, ДЕІ та Чернігівводоканалом у 9 точках встановлені аераційні установки: 6 у Чернігівській області та 3 в Київській. Вони штучно насичують воду киснем, сприяючи прискоренню окислення органічних речовин і допомагаючи природному процесу самоочищення річок.

📍⬆️На Десні у цілодобовому режимі запрацювали аераційні установки Держводагентства. ✅За дорученням Голови Держводагентства Михайла Янчука, на річці Десна на території Київщини у цілодобовому режимі запрацювали три аераційні установки, виготовлені та установлені водогосподарськими організаціями Держводагентства. Завдання цих установок додатково насичувати річку розчиненим киснем, який бере участь у зменшенні концентрації забрудненої речовини та сприяє мінімізації наслідків забруднення, яке рухається Десною в напрямку Київщини.Ще таких чотири установки успішно працюють на Десні у Чернігівській області.💬За словами заступника Голови Держводагентства Ігоря Гопчака, розчинений кисень у воді сприяє пришвидшенню процесів окислення органічної речовини, яка є забруднювачем. 💧Додатковий кисень від аерації підвищить самоочисну властивість річки, знизить концентрацію забруднення та допоможе рибі перебути критичний період.Забезпечення функціонування аераційних установок водогосподарськими організаціями зберігатиметься цілодобово до стабілізації ситуації на річці.#Міндовкілля#ДеснянськеБУВР#БУВРСередньогоДніпра#МОЗМ