Telegram statistics channel - @dashazarivna

Хто контролює минуле — контролює майбутнє; хто контролює теперішнє — контролює минуле».Цитатою Джорджа Орвелла відкривала 1й семінар свого курсу в США, на якому розбирали визначальні моменти української історії, справжні причини російської агресії, і як росія фальсифікує історію, нав’язуючи світові химерні аберації, які спотворюють історичну реальність.З самого початку вирішила пояснювати все через зрозумілі студентам приклади — для цього заглибилась в американську історію, підшукуючи виразні аналогії.Це вибудовує відчуття зв’язку і схожості. Також вмикає уяву, і з поколінням Gen Z працює швидше.Такий підхід студентам сподобався, виявився цікавою вправою і для мене. Запорізьку Січ вийшло пояснити як місто-фортецю Дикого Заходу, такий собі Dodge City, але на річці і з човнами. Демократія в дії: козацька рада, горизонтальні зв’язки.Козаки — трохи ковбої, трохи мінітмени. Мінітмени стали символом американської революційної свободи, ковбої — американського індивідуалізму, козаки — української незалежності.Але фактично це один архетип в колективному підсвідомому: образ вільної людини. Люди фронтиру. У американців є поняття frontier freedom, схоже на козацьку вольницю.Пройшовши разом крізь ключові історичні віхи, дійшли висновку, що екзистенційна прірва між росією і Україною полягає в наступній дихотомії:Свобода проти рабства.Республіка проти імперії.В Україні демократичні традиції завжди були сильними. У новітній історії можна виділити 4 республіки.I — УНР 1917 року. II — радянська Україна, держава-засновниця ООН. III республіка — з 1991 року до 2013-го. Особливою є роль Революції Гідності, яка зацементувала створення сучасної української політичної нації. IV республіка — з 2014 року.Коли дійшли до IV Республіки, запросила долучитись в якості спікера Бориса Ложкіна, автора книги «IV Республіка» (раджу прочитати), і першого керівника ОП IV Республіки (2014-2016).Розповів студентам про екзистенційну природу цієї війни, вепонізацію росіянами історії, ділився власним досвідом ключових викликів на посаді в 2014 році.Його практичний досвід і аналітичний розум студентів вразили, не відпускали Бориса довго. Вдячна за цей виступ.

У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати чотирьох молодих людей та немовля з тимчасово окупованих територій. Одна з дівчат виросла в атмосфері страху й відчуження, але таємно вчила українську мову, мріяла про навчання в українському університеті й чекала дня, коли зможе вирватися з окупації. Інша історія — про молоду пару, обом по 20 років. Після окупації їхнє життя перетворилося на виживання: без світла, води й їжі. У 2024 році в них народився син, але замість спокою та радості батьківства прийшли страх, невизначеність і небезпека для малюка. Разом із братом одного з них вони ухвалили непросте рішення залишити дім і вирушити на підконтрольну Україні територію заради життя й майбутнього дитини. Сьогодні вони нарешті на вільній українській землі. Усі врятовані отримують необхідну допомогу — житло, підтримку й можливість почати нову сторінку свого життя. Дякую Українській мережі за права дитини та всім партнерам, які допомогли здійснити цей порятунок. Ми повертаємо українським дітям і молоді шанс на майбутнє, надію та свободу. #BringKidsBack

Вийшла нова стаття у New York Post авторства Каті Павлевич та Остапа Яриша про те, чому питання викрадених українських дітей має бути в центрі мирних переговорів, і чому світ не має права торгуватися за їхнє повернення. Матеріал описує, як тема наших дітей звучить на міжнародній арені та в переговорах, і чому Росія намагається відсунути її на другий план. Депортація дітей — це не лише злочин проти України, а й виклик усій системі міжнародного гуманітарного права. І якщо світ закриє на це очі, це стане небезпечним прецедентом для майбутнього. Автори статті наголошують: напередодні зустрічі Трампа та путіна саме питання повернення дітей має стати важелем тиску на Кремль. Трамп, як лідер країни, що має безпрецедентний вплив на Росію, повинен чітко й публічно вимагати повернення кожної викраденої дитини. Це буде тестом на його готовність захищати справедливість і міжнародне право, а також покаже, чи справді він готовий бути посередником миру, який не залишає дітей ворогу. Росіяни намагаються маніпулювати навіть фактом передання Україною початкового списку з 339 дітей у Стамбулі. Цей список — лише перший крок у гуманітарному треку, confidence-building measure, а не повний перелік викрадених дітей. Звісно, що Москва намагається видати його за «вичерпний», значно применшуючи реальні масштаби злочину та маніпулюючи фактами. Всі заяви росіян — повна нісенітниця, яка має єдину мету: відволікти увагу від суті злочину та уникнути відповідальності. Позиція України чітка й незмінна: усі депортовані та примусово переміщені діти мають бути повернені без жодних умов. Це не предмет торгу й не поле для компромісів — це обов’язкова умова миру та справедливості. Повністю прочитати статтю можна за посиланням: https://nypost.com/2025/08/12/opinion/at-summit-trump-must-make-putin-return-ukraines-stolen-kids/ #BringKidsBack

Ще одну групу українських дітей вдалося врятувати з російської окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA. Кожен із них пройшов через випробування, яких не повинна знати жодна дитина: приниження, страх, ізоляцію та постійні погрози з боку окупантів. П’ятирічний хлопчик став свідком того, як під час атаки дрона загинула його мама, а батько втратив ноги. Опікуни трьох інших дітей відмовлялись робити російські документи, тому діти роками майже не виходили з дому, щоб зайвий раз не потрапляти на очі окупантам. Двоє братів-підлітків співали гімн України в окупаційній школі попри небезпеку та заборони. Ще одна жінка з маленькою донькою жила на замінованій вулиці, у страху перед постійними обшуками та перевірками. Сьогодні всі вони нарешті на вільній території України. Дехто з них уперше за майже три роки обійняв своїх мам. Зараз усі вони отримують допомогу з психологічною реабілітацією, оформленням документів, житлом, влаштуванням на навчання тощо. Дякую Save Ukraine та іншим партнерам за допомогу в порятунку цих дітей та родин. Ми продовжуємо повертати дітям дім, сім’ю та дитинство. #BringKidsBack

Ще одна дитина врятована з окупації у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA. 14-річна дівчина залишилась у селі, яке швидко опинилося під російською окупацією. Її батько, український військовий, загинув на фронті у перші місяці повномасштабної війни. Дівчина лишилась з родичами. На родину постійно тиснули російські органи опіки: погрози, залякування, обіцянки забрати дитину та вивезти в РФ стали частиною їхніх буднів. Як донька українського військового, дівчина перебувала під особливим наглядом окупаційної влади. В липні стало відомо, що її готують до примусової відправки у російський інтернат. Завдяки допомозі команди Української мережі за права дитини вдалося організувати виїзд буквально за 24 години — від оформлення документів до розробки безпечного маршруту. Сьогодні дівчина вже у вільній Україні, разом зі своєю бабусею, та отримує необхідну допомогу і підтримку. Ми продовжуємо боротися за кожного українського хлопця й дівчину, які досі залишаються в окупації. #BringKidsBack

Сьогодні Міжнародна коаліція за повернення українських дітей вийшла зі спільною заявою, закликавши Росію негайно та безумовно повернути українських дітей, незаконно вивезених або примусово переміщених. Серед підписантів заяви 38 держав, а також Рада Європи та Європейський Союз, і сьогодні вони в один голос говорять: повернення дітей — це не політичний жест, а обов’язок, визначений міжнародним правом. 2 червня під час переговорів у Стамбулі Україна передала Росії початковий список імен дітей як перший крок у гуманітарному треку, зокрема як захід розбудови довіри, спрямований на запуск реального процесу повернення. Минуло вісім тижнів — і у відповідь ми не отримали жодної конкретної пропозиції або дієвого механізму повернення. Коаліція вимагає від Росії: ➡️ Негайно повернути всіх українських дітей — без зволікань та умов. ➡️ Надати повну та підтверджену інформацію про місцезнаходження, стан здоров’я та правовий статус кожної дитини. ➡️ Припинити зміну ідентичності, незаконні усиновлення, пропаганду та мілітаризацію дітей. ➡️ Надати міжнародним гуманітарним організаціям безперешкодний доступ до місць, де утримують цих дітей. Депортація та примусове переміщення дітей є воєнним злочином, що грубо порушує Женевські конвенції та Конвенцію ООН про права дитини. І сьогодні світ чітко дав зрозуміти, що такі злочини не можна ігнорувати. Ми не зупинимося, доки кожна українська дитина не буде знайдена, захищена і повернена додому. Світ дивиться. Добросовісність вимірюється не словами, а діями.Більше деталей: https://www.president.gov.ua/news/sorok-krayin-razom-iz-radoyu-yevropi-ta-yes-zaklikali-rosiyu-99337#BringKidsBack

Минулого тижня ГУР МО України отримало нові докази масового викрадення українських дітей з тимчасово окупованих територій. У межах масштабної кібероперації розвідники отримали доступ до серверів так званого «уряду Криму». Там зберігалися тисячі файлів, що розкривають деталі примусового переміщення дітей із тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Серед них — списки вивезених дітей, характеристики на тих, хто залишився без опіки, незаконні «рішення» про призначення нових опікунів із числа громадян рф, адреси місць проживання та розселення викрадених українських дітей. Ця інформація вже передана до правоохоронних органів. Вона стане важливим доказом у кримінальних провадженнях, допоможе знайти і повернути дітей додому та притягнути винних до відповідальності. Кожен такий доказ — це ще один крок до правди, справедливості й повернення наших дітей. Ми продовжимо робити все можливе, щоб ніхто з них не залишився в руках окупантів. #BringKidsBack

Ще одну групу українських дітей вдалося врятувати з тимчасово окупованих територій у межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA. 15-річна дівчина ходила у вишиванці до російської школи, сперечалася з учителями щодо України, відмовлялася виконувати пропагандистські завдання. За це однокласники її обзивали “укропкою” та били, а вчителі писали доноси та погрожували матері позбавленням батьківських прав. Родина 4-річної дівчинки та 8-річного хлопчика жила під постійними погрозами окупаційної влади відібрати дітей, якщо вони не підуть у російську школу. Мати змусили оформити російські документи, бабусю допитували на поліграфі, а для молодшої дитини з інвалідністю майже неможливо було знайти необхідні їй ліки. 17-річний хлопець вирішив тікати ще до повноліття, щоб уникнути примусового призову до армії РФ. Його однокласників, попри юний вік, змушували підписувати контракти на військову службу та відправляли на фронт, а до нього додому вже приходили з військкомату, погрожували штрафами та фізичною розправою. 15-річну дівчину за проукраїнський коментар у соцмережах окупанти допитували шість годин, відібрали телефон, погрожували та залякували тим, що відправлять у «так званий табір перевиховання». Дякую Save Ukraine та іншим партнерам за допомогу у порятунку цих дітей. Ми продовжуємо боротися за порятунок кожної української дитини, щоб вони зростали в безпеці, любові та свободі. #BringKidsBack

Після переговорів у Стамбулі російська сторона — очікувано — розгорнула хвилю маніпуляцій та дезінформації довкола початкового списку з 339 викрадених українських дітей, який ми раніше передали як захід зміцнення довіри у гуманітарному треку. Ще раз наголошу: цей список — початковий, і стосується лише частини викрадених дітей. Саме тому спроби представити цей перелік як повний — абсолютно маніпулятивні. 🔻 По-перше, заяви про те, що «роботу над списком завершено», не відповідають дійсності. Росія надала інформацію менш ніж щодо п’ятої частини дітей. Щодо понад 200 дітей, зокрема вихованців Херсонського дитячого будинку, ми досі не отримали жодних даних. 🔻 По-друге, Росія стверджує, що деякі діти вже повернулися. Насправді йдеться лише про шістьох — і п’ятеро з них з однієї родини. Їхнє повернення стало можливим виключно завдяки тривалому гуманітарному посередництву Держави Катар. Це результат роботи українських колег з Офісу Омбудсмана і катарських дипломатів у рамках Bring Kids Back UA, а не жест доброї волі з боку Росії. 🔻 По-третє, російська сторона заявила, що частина дітей зі списку вже досягла повноліття. Авжеж, вони досягли повноліття. Війна триває вже четвертий рік. Це стосується, зокрема, вихованців Олішківської установи для осіб з інвалідністю. Їх вивезли з окупованої території ще дітьми. Те, що їм зараз 18+, не скасовує факту злочину. Незаконна депортація залишається воєнним злочином — незалежно від віку постраждалих. 🔻 По-четверте, у відповідь на запит про дітей зі списку, які “можуть бути в Європі”, Росія передала лише загальну згадку про двох осіб, які нібито виїхали з території РФ. Жодної інформації — ні про країну призначення, ні про умови виїзду, ні про підтвердження цього факту. Ми чекаємо чітких відповідей, а не припущень. 🔻 І нарешті — у Росії досі немає офіційного реєстру депортованих українських дітей. І це не просто бюрократичний недогляд — це пряме порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема статті 78 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій. Відсутність прозорого обліку — ще один спосіб приховати масштаби злочину. ❗️У Стамбулі українська делегація чітко заявила: мир без повернення всіх викрадених українських дітей — неможливий. Це випробування, яке має пройти міжнародне право. І ми продовжимо працювати, щоб повернути кожну дитину. #BringKidsBack

Сьогоднішній матеріал TIME “The Hidden War Over Ukraine’s Lost Children” - один із найглибших і найточніших текстів, присвячених темі депортації українських дітей. У центрі статті - історії дітей, які були викрадені, вивезені до рф, віддані в чужі родини, позбавлені своїх імен, свого коріння, своєї ідентичності. Навіть після кількох місяців перебування в російських родинах деякі з них відмовляються вірити, що Україна існує, настільки глибоко вкорінюється пропаганда.Один з найсильніших епізодів - розповідь про 11-річного хлопчика, який після кількох місяців у російській прийомній родині відмовлявся говорити з рідними з України. Йому нав’язали переконання, що Україна знищена, і що повернення означає голод і страждання. Це лише один приклад того, як швидко російська пропаганда може викривити дитяче сприйняття та спробувати стерти національну ідентичність.TIME також описує, як питання дітей фігурує в дипломатичних переговорах. Як повернення кожної дитини стає викликом не лише гуманітарним, а й політичним. І як, попри все, українська сторона продовжує говорити про це на всіх рівнях - включно з переговорами в Стамбулі, виступами в ООН і діалогами з міжнародними лідерами.Світ має продовжувати говорити про це. Бо мовчання - це теж позиція.Читайте статтю за посиланням: https://time.com/7302345/ukraine-lost-children-russia-war/#BringKidsBack