У кожної господині свій борщ, це всі знають. І рецепт свій, і присмаки, і продукти до закупу - свої.Але якщо уважно спостерігати за життям Котельви (як і будь якого містечка чи села) протягом року, можна помітити хвилі всенародного єднання. Влітку це єднання твориться цупким кабачковим та огірковим огудинням. Ці родичі гарбузові задають динаміку життя родини на кілька спекотних тижнів. Всеньке селище рухається, як хвиля в неспокійному, передзимовому морі, в твердому намірі заготовити на холоди смачного харчу. оцет.цукор.сіль.кетчуп чилі.Основа продуктового кошику, основа акцій у кожному поважаючому себе магазині, візьміть хоч і мережевий маркет, хоч і ятку базарьову, хоч і кіоск у Невінчаного - в нього, до речі, тіки й треба брати спеції, то самі луччі у Котельві.Як їхати від центра на Маяк, можна на нюх визначити, яка господиня який рецепт “крутить”. У тої - кабачки тушені з кропом, у тої - огірки в гострому соусі, у третьої - з часничком і чорним перцем, а аж там - пахтить тертим хроном.Хвиля народного єднання навколо тих огірків з кабачками така потужна, що ціла кумпанія з виготовлення кетчупів розміщує на упаковках рецепт консервації. Де ви ще таке бачили? Уявляю, як іноземцю поза контекстом цікаво дізнатися, чому то на кетчупі Чилі рецепт огірків із стерилізацією? А якби він був геть цікавим, то дізнався би на якомусь сайті селищної ради (їх повно, і на них завжди непогані кулінарні поради) такого ж рецепта, тільки без стерилізації, і не на літрову, а на півлітрову банку.Але він не взнає. Він, бідака, не звідає, як то - у присмерку чекати, коли вже та бісова виварка з банками, повними ароматного щастя, закипить. Як то - крутити до характерного клацання і кутати “в шубку”. Як то - переживати чи сей рік вдатний оцет купили, чи не зірве кришки, чи буде добре воно взимку.Воно, конешно, буде добре. Бо все те, що зараз “фу, кабачок”, в холоди, блекаути і періоди мороку, нагадуватиме спеку, і запах ранкового городу, і важкість корзин з тими плодами розпареної землі, і лоскіт кропових “зонтіків” у руках. Тож,оцет.цукор.сіль.кетчуп чилі.Море турбот хвилюється і несе нас у бік того неповторного задоволення собою, яке може відчути тільки людина з травмами голоду поколінь. Задоволення повного погріба, запасу, тривкого харчу, банки, в якій закручено спогад про літо і надію дожити до наступного. І хай навіть наступним літом яка банка піде на гноярку.Але крутити треба, люди добрі. Цю хвилю не спинити.